”Кобзар” – Святиня України, Духовна книга для родини! Усе Шевченкове є сутнє – минуле і сучасне, і майбутнє. У мене він увесь в закладках –

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
”Кобзар” – Святиня України, Духовна книга для родини! Усе Шевченкове є сутнє – минуле і сучасне, і майбутнє. У мене він увесь в закладках –
1 січня 2019 року виповнилося 115 літ від дня народження відомого українського кобзаря Євгена АДАМЦЕВИЧА На Сумщині історично так склалося, що кобзарське мистецтво було невід’ємною
«ЦЮ МУЗИКУ ТРЕБА СЛУХАТИ СТОЯЧИ» Так Борис Антоненко-Давидович сказав про «Запорозький марш», який уперше прозвучав для широкого загалу у виконанні Євгена Олександровича Адамцевича 50років тому
Усіх чуттів і дум початок – Вітчизни рідної зоря… Щоб Україну відчувати, Частіш читайте Кобзаря. Доступний він, як світ, відкритий, Народна в нім живе душа.
Bи людина такого могутнього духу, такого великого таланту. Hад Вами не ладен ні час, ні недуги. Ліна Костенко, письменниця B аші скульптури і пам’ятники унікальні.
Ім’я Великого Кобзаря багатьма обставинами пов’язане з нашим краєм. Без жодного сумніву, це велика честь і слава для Роменської землі та її мешканців. Кожен роменець
У серці тисячолітнього Ромену, на одній з центральних площ височіє величний монумент видатному сину українського народу Тарасу Шевченку. Як і Святодухівський собор, він став візитівкою
( до 100-ліття пам’ятника Тараса Шевченка) Перший у світі монументальний пам’ятник Тарасу Шевченку (скульптор Іван Кавалерідзе) було споруджено у 1918 році саме в Ромні. Йшла
Єднавчим іздавна було завше віче – Паплюжим бездарно послання провіще. Вершинну Кобзар прокладав нам дорогу. Хто звів Україну до злісного року? Велично стоїть у Ромні
Встань, Кобзарю, подивися, На вільну Вкраїну. Ти ж за неї так молився В лихую годину. Скільки років незалежна, Та правди немає… Іде війна нескінченна –
Кобзар В зажурі тихій, серед площі Кобзар на пагорбі сидить… Каштани в осінь дощ полоще Й Ромен старий неначе спить… А сонні вулиці навмисне Сховали
Наш батько – Тарас О Батьку мій, стоїш собі на кручі, І погляд в даль, такий, як і колись… Тебе вітри обвіюють пекучі, В тобі
Це про вас чи ваших знайомих?
Відомості застарілі чи неточні? Маєте поправки чи доповнення? Якісні фото?
Присилайте: info [пес] romen-sula.org
Ми виправимо інформацію якомога швидше.