ЩАСЛИВИЙ ТОЙ
Щасливий той, хто знає, що він хоче,
Крокує стежкою прямою по життю.
А, хто не зна, лиш голову морочить,
Бездумно її суне у петлю,
Шукає те, чого немає в світі,
Біжить на світло метеликів легких
І попадає в їхні сіті
В круговороті днів стрімких.
ЄДНАННЯ ДУШ
Єднання душ – це є химерна казка,
В яку наївно вірять простачки.
Насправді тіло прагне ласки,
Тому й чіпляє душі на гачки.
Яка любов, яке єднання?
Не вірю я у цю «лапшу»,
Бо від так званого кохання
Не змить печаль, що я ношу.
ВЕСНА
Весна прийшла така жадана.
Хто, скажіть, їй не радіє?
Зірками світить ніч – путана,
Від сподівань серденько мліє.
Весна заманює і кличе,
В серцях кохання воскрешає.
У небі журавель курличе,
Бо пару до душі шукає.
Куди не кинеш пильним оком:
Людей у пари Бог єднає.
Лише бездушних ненароком
Навік у самоті лишає.
ВІР
Долаю сходинки життя.
Вже ні про що не мрію.
Назад немає вороття,
Загублена надія.
Душа сліпа, немов сова,
Хоч сонце в небі сяє.
Життєве жорно на слова
Любов перетирає.
Я вірю: прийде час пісень,
Веселка засміється,
І стане згадкою той день,
Що розпачем здається.
Не можуть дві душі забуть
Все те, що їх єднало,
У цьому й є кохання суть,
Що ще сильнішим стало.
СЕНС ЖИТТЯ
Одна людина їсть, щоб жити,
Інша живе, щоб їсти,
Добре шлунок свій набити,
Вам на шию сісти.
Та, що живе заради мрії,
Не дума про багатство,
Проходить холод, буревії,
Бо в ній відсутнє хамство.
Та, що живе заради чвар –
Як пустоцвіт на лузі,
І для суспільства, як тягар,
Мов корабель на суші.