Одгуляв свайбовий день
Филимон, наразі.
Ліг з дружиною в постель,
Увесь у повазі.
Наче справжній джентльмен,
Там, мерсі, пардоньте,
Каву в ліжко, як бармен,
Глянути дозвольте…
Вранці жінка молода
Скаржилась подрузі.
– Трапилась така біда –
Мені, як супрузі,
Довелося цілу ніч
Позувати вправно,
А сорочку навіть з пліч
Не зняла й подавно.
Чоловік мій був естет
До самого ранку
Роздивлявся тет-а-тет
Мою вишиванку.
