Жартами, веселими піснями, байками, музиками роменці відсвяткували День ПАМ`ЯТНИКА МАРНИХ СПОДІВАНЬ (ДУЛІ) 1 квітня 2010 р. В цей день виповнилося 10 років з дня проведення у Ромені першого Всеукраїнського фестивалю гумору любителів сала та встановлення пам’ятника свині. Роменців розважали артисти Сумської обласної філармонії, народні самодіяльні колективи Прилук, Липової Долини, Ромен, Роменського району. Кульмінацією свята сміху було встановлення пам’ятника дулі – пам’ятника марних сподівань на площі парку культури та проголошення Михайлом Літвяком оди цьому пам’ятнику.
Віктор Стрельченко
(ода)
Явися те, що всі в кишенях носимо,
Коли буваємо у дивних ситуаціях,
Та коли ми ніяковіємо,
Після відвертого із ним побачення,
Явися так неждана несподіванко,
Дивіться, ось вона ця диванка!
Ну що?!
Ти думаєш, ну хто це утворив натуру,
Явив цю дивовижную фігуру?
Фігура ця народна і магічну силу має,
І все недобре, зле подалі … посилає!
Вона як відповідь марксизму –
Є пам’ятником комунізму!
Любуйся нею від самого рання,
Вона народна страхова компанія!
Нам не страшні ні кризи, а ні радіація,
Бо щиро вірить в неї наша нація.
Надійся, вір, і сподівайся без вагання,
Та пам’ятай, …
Вона це пам’ятник про марні сподівання!
Щоб не наврочив хто на українську вроду,
Велика дяка це вождям від усього народу!
Та коли сам народ не буде до роботи братися,
А лише буде марно сподіватися,
То має шанс з великою фігурою зостатися!
Тож не цурайтесь праведної праці,
Та посміхайтеся Роменській Паці!
А хто про Україну скаже щось недобре, здуру,
То покажіть йому при всіх оцю фігуру.
ДУЛЯ –образливий жест, він же оберіг від нечистої сили.
Подекуди вважалося, що коли піти у переддень неділі до помешкання відьми , стати спиною до глухої стіни, повернути назад голову, подмухати, плюнути три рази і „дати туди дулю”, то вона обов’язково прийде і скаже:
„На што ти мені дулю давав?”
За повір’ям, щоб розпізнати відьму під час свята, одягнувши картуза козирцем назад і склавши дві дулі. Одну дулю засунути в кишеню, а другу за пазуху. Якщо серед жінок відьма, то викаже себе, бо почне сваритися. Дуля є характерним мотивом замовляння. В деяких випадках замовляння супроводжується складанням пальців у дулю.
Білоруси, показуючи вовкові дулю, кажуть : „ Як складена дуля, так штоб тває склалися зуби”.
У народній медицині дуля використовувалася як магічний засіб лікування деяких хвороб, в основному „ячменя” на оці. Тоді до хворого місця підносили дулю і казали: „На тобі дулю!” або „ Ячмінь на тобі дулю що хочеш, те і купиш: купи сокиру, рубай себе поперек!”
Літ. А Байбурин, А Топорков, „У истоков єтикета”, А Тпорков, „Кукиш”, с. 236 А Гура, „Символика животних…” с. 150, 153.