Історія нашого міста тісно пов’язана з єврейською меншиною. Розвинута торгівля, залізнична станція, різноманітні підприємства, – все це стає наприкінці ХІХ століття магнітом, який притягує представників цього народу в тисячолітнє українське місто. Тому й не дивно, що у багатьох відомих культурних діячів, політиків та науковців-євреїв у графі «місце народження» значиться -«Ромен».
На 1923 рік у місті налічувалося близько десяти тисяч єврейського населення. Того ж року, серед сотень новонароджених роменців у книзі записів актів громадянського стану 13 травня, з’являється й ім’я Ісаака Шварца, у майбутньому – відомого радянського композитора. До 1930 року родина Шварців проживала у Ромнах на вул. Глинській (нині Героїв Роменщини) у будинку №6.Стверджувати чи цей будинок зберігся, чи ні, автор статті не береться. Після їхнього переїзду до Ленінграду, Ісаак ще деякий час проживав у Ромнах з дідусем Соломоном Бергером. До школи юний Шварц почав ходити вже живучи з батьками.
Мати майбутнього композитора, Рахіль Соломонівна, навчала своїх дітей (окрім Ісаака, у родині були дві дочки Софія та Марія) музики і літератури. Батько, Іосиф Євсейович, працював у Ромнах бухгалтером на Держмлині, хоча за освітою був філологом-арабістом. Пізніше працював у Ленінградському університеті з 1930 року, куди родина Шварців переїздить із Ромен. Батько майбутнього композитора репресований та розстріляний 1938 року. Рахіль Шварц із дітьми вислали до Киргизії.
Ісаак, який ще у Ленінграді навчився гри на роялі, підробляв репетиторством. Під час Другої світової війни був сапером, отримав важку контузію. Після демобілізації, здобув освіту у Ленінградській консерваторії. Шварц був автором багатьох симфонічних творів, але більше він відомий, як автор музики до численних кінофільмів.
Його твори звучали у радянських популярних фільмах «Біле сонце пустелі», «Зірка привабливого щастя», «Солом’яний капелюшок» і більше ста інших. 32 пісні були написані у співавторстві з Булатом Окуджавою. Популярність його творів зовсім не збігалася зі способом його життя. Пам’ятаючи гіркий урок долі, арешт його батька за статтею 58 «антирадянські розмови», у Ісаака Шварца було вузьке коло спілкування. «Від посад, влади і статусів держався на відстані», – писали про нього у неофіційних некрологах. З 1964 до 2009 року проживав у дачному селищі Сіверське під Санкт-Петербургом, майже безвиїзно.
Шварц двічі був у шлюбі. Онуки Кирило та Магда проживають в Ізраїлі.
Ісаак Шварц удостоєний гран-прі за кіномузику на восьми міжнародних кінофестивалях у Венеції, Берліні, Англії .