Розчарування

Чого волати, як немає слів

Терпіння капля випита до дна,
Лягла в душі, мов камінь, непорушно.
О, дайте, дайте, ще вина,
Щоб воювати, чи кричати: ” Як бездушно!”
Чого волати, як немає слів? –
Обпечена, зотліла зсередини.
Немає сліз, немає слів,
Та є лиш подив, від підлості людини.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *