ФІЛОСОФІЯ 100-річчю з дня смерті Курилова Івана Олексійовича У чому філософія життя? Або ж то філософія кохання? Яскрава філософія бажання. Безкольорова – забуття. У чвар
Категорія: Поезія
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
ТВОЯ ВЗЯЛА́!
Леонову Вячеславу Николаевичу Не крыши кроют золотом, а купола́… Твоя взяла́! Металл и благородный, и презре́нный… Чу́р! Не откровенно ль чересчур? Жизнь – сказка? Что
Обрії. Збірка поезій та прози
«Обрії» – перша колективна збірка літературного об’єднання «Обрії», керівником та організатором якого є відома роменська поетеса Людмила Грицай. Ця книга – поетичний і прозовий творчий
ТЫ СТО ПУДОВ, ГРИГОРИЙ, ПРАВ…
Григорию Диброве Не чудаку ли́ эти строки посвящаю?.. Но знаю, кем себя я ощущаю, Когда так краски недвусмысленно сгущаю: Свободу слова чту́ и защищаю, А
Варвари
Що вам зробила Україна, Російські виродки, чини? Чому летить із рота піна? Ви з братом прагнете війни! Обстрілюєте мирні хати, Де діти, родичі й батьки.
ВИБИРАЙ
Спомин Понюхай, як пахне лоза Та дощ із великих краплин. Гуляє по небу гроза Над хмарами з чорних хустин. На серці чи біль, чи то
Квадратне кохання
Спокійно Лежиш, біжиш чи просто ходиш – Минає час без вороття. Загубиш щось або знаходиш. Не будь наївним, як дитя. У розпачах – жадоба й
Стосунки
Змія Чому кажу коханню «ні»? Бо світ зацикливсь на брехні. У неймовірних силах зрад, Що виструнчились на парад. Я ж пам’ятаю ті часи – В
Заплакали дощем похмурі днини
Стомилось літо від своєї спеки, Набігла хмарка, капнуло дощем. Вже скоро осінь, щедра господарка, Накриє землю золотим плащем. *** Останні теплі дні дарує осінь: Багрянець
Стоїть німим докором мертва хата
Стоїть німим докором мертва хата, Пустими вікнами зорить на білий світ. Вона, здається, хоче розказати Про тих, кого давно пропав вже слід. Про тих, кого
Слова
Слова, слова – збираю поодинці, Й несу додому, наче оберіг… Неначе дітям бажані гостинці, Несу завжди на батьківський поріг. Слова, слова, ви – розпач і
Давайте об’єднаємося, браття
Давайте об’єднаємося, браття Ну доки ж нам блукати в диких хащах? Вже так втомились! Господи, прости. Вкраїно мила, ти ж бо не пропаща, Але ж