лелека

Лелеки

Зі збірки об’єднання “Обрії”: “Краю рідного чисті джерела”.

Надворі вечоріло… й недалеко…
На дереві… обабіч… край села…
Крильми змахнули стомлені лелеки.
Гніздо шукала пара молода.

Я пам’ятаю день, коли весною
Лелеки мирні щастя принесли.
Із вранішньою, чистою росою –
Моїй родині долю нарекли.

У ті роки були ми всі щасливі.
Зі мною поруч вся моя рідня.
Батьки мої були тоді ще молодими.
У спогадах отих – усе моє життя.

Роки плили… із ними, мов у казці
Зростали ми в повазі і добрі,
Як часом нехватає мами ласки.
Нема батьків – осиротіли ми…

Настала осінь… і гніздо лелече
Тумани вкрили… знов рясні дощі.
Я згадую той день, коли під вечір
Лелеки відлітали у чужі краї….

Прийшла весна… і рано… на світанні
Не прилеітіла пара молода,
А ми жили в очікуванні щастя.
І шепотіла нам про це природа.

Надворі вечоріло… й недалеко,
На дереві… обабіч… край села
Крильми змахнули стомлені лелеки.
Гніздо шукала пара молода.

І знов раділа я, немов у казці,
Згадалось враз усе моє життя…
Я внуків обіймала… і їм щастя
У Господа благала щиро я.

14.03.2020 р.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *