Люблю фантазувати. СВОБОДА Сонце лагідне встає І своє проміння ллє. Впала вже роса на квіти. Поспішають в школу діти. Ранок – це найкращий час. Світлий
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Як же не посміятися над самим собою? Не пройтися сатирою по дурням та розгільдяйству? Не скласти пародії на твори товариша по перу? |
Люблю фантазувати. СВОБОДА Сонце лагідне встає І своє проміння ллє. Впала вже роса на квіти. Поспішають в школу діти. Ранок – це найкращий час. Світлий
В селенье небольшом под Веной Семья крестьянская жила. Была большой и очень бедной, Жена тогда была больна. Порою дети голодали, Там хлеба досыта не ели.
ГЕТЕ И СТУДЕНТЫ Однажды Гете, путешествуя по стране, зашел в ресторан одной гостиницы и попросил бутылку вина. Но прежде чем выпить вино, Он разбавил его
Буваючи у великих містах, зокрема в Харкові, спостерігав таку картину: школярі в місцевому транспорті люб’язно поступалися місцями людям похилого (поважного) віку. ЯКБИ ТАК СКРІЗЬ БУЛО
Я придбав за бугром дуремір. Залицяльниць – як вітром здуло. І з тих пір всі обходять мій двір, А кохання немов не було. Де й
Байки Байки не родяться з нічого. Вони беруться із життя. Це не являється секретом ні для кого. Байки – це вад людини викриття. Байки кусючі
I Жили на свете старик со старухой. В старости стало хозяйство с прорухой. Курочку Рябу имели в клети. Больше в хозяйстве шаром покати. Бабушка курицу
Два петуха дрались за зерна. Дрались решительно, упорно. Пока они решали споры, Мышь унесла те зерна в нору. Клялся волк овец не красть, Широко разинув
,,Втрата пам’яті” У лісочку на поляні Мужики сиділи п’яні. В таких випадках – не нове, Велись дискусії, розмови. Й розвели такий базар… Ось продовжує Назар:
Доларів зелених купу я збирала всі роки І подумала,однако полетять в усі кутки. Приглашали мене в штати,мабуть це я і зроблю Прощай рідна Україна,я усіх
Розкажу вам люди добрі, до чого дійшла наука Як мене перелякали, коли няньчила онука Ось зібрався син в поїздку, впав він долі на коліна Плаче:”Мамо,ви
Гори,гори моя звезда, поёт жена ему на ухо, Но он не понял ни черта, и сделал вид ,что нету слуха. Тогда она стихи читать, хоть