(уривки, переклад Володимира Тарана) Переглянути всю книгу “Роменська старовина” на блозі автора Про будівництво залізниці у Ромні Після звільнення Семенчинова в 1884 році міським головою
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
(уривки, переклад Володимира Тарана) Переглянути всю книгу “Роменська старовина” на блозі автора Про будівництво залізниці у Ромні Після звільнення Семенчинова в 1884 році міським головою
Іван Степанович Терновець був людиною дуже благочестивою, про яку варто розповісти детальніше. Прізвище Терновців дуже давнє. У справах духовного правління в першій половині минулого століття
З автобіографії Івана Курилова, що знаходиться у фондах історико-культурного заповідника «Посулля», відомо, що він працював певний час бухгалтером у роменській міській думі. Там же, на
(Эссе) Весь непростой жизненный путь Ивана Алексеевича Курилова, как впрочем и многих наших известных земляков, тернист и ухабист. И надо сказать, он его прошел достойно!
ФІЛОСОФІЯ 100-річчю з дня смерті Курилова Івана Олексійовича У чому філософія життя? Або ж то філософія кохання? Яскрава філософія бажання. Безкольорова – забуття. У чвар
Благодійність – невід’ємна частина людського буття, яка базується на загальнолюдських цінностях. Саме моральне відчуття необхідності допомагати тим, хто цього потребує, підкріплене постулатами християнської віри, часто
Леонову Вячеславу Николаевичу Не крыши кроют золотом, а купола́… Твоя взяла́! Металл и благородный, и презре́нный… Чу́р! Не откровенно ль чересчур? Жизнь – сказка? Что
Мы слишком много живём в книгах и не достаточно в природе. А. Франс Глава 1 Лето 85-го года выдалось на редкость дождливым, обещая славную охоту
«Обрії» – перша колективна збірка літературного об’єднання «Обрії», керівником та організатором якого є відома роменська поетеса Людмила Грицай. Ця книга – поетичний і прозовий творчий
Григорию Диброве Не чудаку ли́ эти строки посвящаю?.. Но знаю, кем себя я ощущаю, Когда так краски недвусмысленно сгущаю: Свободу слова чту́ и защищаю, А
Стояв, тихо догораючи, нічим не примітний буденний вечір. Здавалося, ніщо не віщувало чогось особливого чи неординарного. Я закінчував збирати в траві пахучі яблука, аж раптом
Коли 22 червня 1941 року вибухнула Велика Вітчизняна війна,Роменський райвійськкомат зразу не призвав мене в армію, оскільки я знаходився там на обліку у званні військтехніка