Вінок ронделів 1. Рихтує осінь акварелі, Вітри зривають лист в гербарій, Дощ крапа. Випив день ліхтар і Пряде душа з віршів кужелю. У що зав’ю?
Категорія: Автори
 |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Я – українець!
Хто я? Якщо коротко: українець. За трудовим походженням – син селянина-бідняка. За фахом – учитель російської мови й літератури. За світоглядом – інтернаціоналіст… За офіційними
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю…
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю… Я – дух у дусі найсвітліших містик. Хоч світло , мов столітнє інтерв’ю, раз пО раз мре в найцікавішім місці,
Осінь наснилась…
Осінь наснилась мені у казковім убранні – В райдужнім спектрі усі кольори не вмістить… Знову торкнулись душі холоди її ранні – Ті, що бентежать у
Жовтіють сукні…
Рондель Жовтіють сукні вулиць у Ромені, У кленів сонцем світяться чуби. Навсібіч плід свій бризкають дуби, Калина листом хвастає черленим. Хапає вітер лист у свої
Хотіти чи могти?.. Чи – сміти…
Ледве встигла сказати я “та́к”, Як почула у відповідь – “ні”. І заграли всі “скри́пки” в мені, Навіть ті, в яких стру́ни порвали. Чи від