Мигнула блискавиця – й дощ линув, Як із відра, зволожуючи спраглу землю. Лобами вітер хмари десь зіткнув – Щось затріщало, покотилось… Стало темно. . Під
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Мигнула блискавиця – й дощ линув, Як із відра, зволожуючи спраглу землю. Лобами вітер хмари десь зіткнув – Щось затріщало, покотилось… Стало темно. . Під
Не раз закохувалась я. Не раз на зустрічі чекала. Не раз від сорому в очах, Других, засудливих згорала. Бог бачив це і дарував Мені любов
Загартована болем, заточена, Відчайдушно-розкута, розхристана, Безтурботно-слабка, заморочена, Я забула, проспала всі істини. За відверто-насиченим поглядом Заховаю мотиви зримовані. Я несу на смітник свіжі спогади, Ті,
Ты идешь? Я с тобой. Куда? А без разницы. Как прикажешь. Мне бы только попасть туда, Где ты раны теплом замажешь. Истерзая собою мрак, Растворяя
ЗВЕРНЕННЯ громадськості України і зарубіжжя на підтримку депутатів Сумської обласної ради щодо збереження та розвитку Роменського району! Роменський район здавен є агро-промислово і торгівельно розвинутим.
І знову зацвіли черешні білі, Вигукують у сад тебе й мене. У ці чарівні диво-заметілі Кохання наше нас не обмине. Куди не глянь – усюди
У житті шляхів було багато, Кожен вибирав їх по собі… День якийсь, якщо вважався святом, То наступний був – у боротьбі. . А я йти
Я міцно спав, і уві сні У карти грав, пиячив, Скакав по полю на коні, Бив ворога добряче. Потужно м’язи розминав – Жінки всі шаленіли.
ЕКСКУРС щодо створення перекладу… Із середини травня у Києві зацвітають акації. Раніше їхні грони були тільки білі, а нині є також рожеві, можливо, й інші,
По чому пізнаєш роменця?.. Як в полі зелене стебельце, я ріс землелюбом, самітником був. Ніколи не був я роменцем, бо вже і стежину до міста
Знов стрижі над вікнами селились, Закінчивши перельоту дні. Хоч і крилоньки в путі стомились, Лаштували гнізда навесні. . Дзьобиком соломинки носили Зранку до вечірньої зорі…
Весняна́ заметіль у дворі – Пелюсткові летять снігопади… Вийду я о ранковій порі, Щоб сп’яніть ароматами саду. . Заметіль у дворі, заметіль… Відцвітають старі абрикоси.