Для людини, обдарованої творчим почуттям, завжди непросто жити. Вона то попереджує час своїм творчим баченням, то невгомонно веде боротьбу проти рутини, то прагне сказати прогресивне,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
![]() |
Письменники та журналісти, вчені й аматори, поети і прозаїки, художники та гумористи – всі, хто вміє тримати перо. А таких на славній Роменській землі немало. |
Для людини, обдарованої творчим почуттям, завжди непросто жити. Вона то попереджує час своїм творчим баченням, то невгомонно веде боротьбу проти рутини, то прагне сказати прогресивне,
Слався, Ромен, моє місто кохане! Плюскіт річок у вечірній імлі. Пишні сади і квітучі каштани, Шпилі церков на козацькій землі. Хвилі пісень і знамена прадавні.
Ромен…Ромен…У цьому слові Бринить історія сама: Шевченку рідне і Франкові Було це місто недарма. А нині радість Батьківщини – Над містом ще одна зоря: Ромни
Біографічна довідка. У 1960-1970 рр. – навчався і на “відмінно” закінчив (із Почесною грамотою) Хмелівську середню школу. Був жовтеням, піонером, комсомольцем (секретарем комсомольської організації школи).
Не кожен із нас мав щастя народитися на землі, де протікають такі журливі, мов материнська пісня річки, серед замріяних долин, крутих берегів, де височать скіфські
Летять віки, пройшли по них народи, Зоставсь лиш спомин – сива ковила; В степу курганом, символом свободи, Утвердилась Роменщина моя. Живе там пам’ять волелюбних скитів,
Ромене мій – моя маленька рідна Україно! Каштаноооко так дзвениш поміж черлених горобин. Тут скіф мечі гострив на сонці у тяжку годину, Тут славу колихають
І зійде добро щедрими паростками Багато земляків наших бережуть у своїх душах палку любов про рідний край, де пройшло їх босоноге дитинство, ніжну пам’ять про
ДО 1100- РІЧЧЯ РОМЕН Над Роменом моїм, Оповитим земною красою, Сходить сонце щоранку І життя протіка день у день… Я лишаюсь твоїм Історичним минулим, Сулою,
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще
Нетлінна любов до рідної землі – рідного краю, трепетне почуття щодо їхнього сьогодення і майбуття – живе у серці кожної патріотичної людини. Моя батьківщина –
БЛАЗОНУВАННЯ: У темно-синьому полі щита Хмелівського герба (французького типу зі зміною кінцевої частини – більш заокруглена і подовжена серцеподібним загостренням донизу та фігурними виямками від