Зеленський Валерій Андрійович

Зеленський Валерій Андрійович

І зійде добро щедрими паростками

Багато земляків наших бережуть у своїх душах палку любов про рідний край, де пройшло їх босоноге дитинство, ніжну пам’ять про ту землю, яка зростила і по-доброму провела на життєву дорогу. І, час від часу, вони повертаються до своїх витоків, до рідної Сули, щоб відпочити душею, очиститися її ласкавою водою, п’янким повітрям рідної землі, настояному на запашному липовому цвіті, отримати благословення на подальший життєвий шлях, на наступні добрі справи.
Це можна сказати і про відомого в рідному місті та далеко за його межами нашого земляка Валерія Зеленського. Близько піввіку тому вирушив він у світ білий шукати долю, свій шлях служіння людям, втілюючи в добрі справи свою енергію і молодече натхнення. Нині, оглядаючись на його пройдений півстолітній шлях, можна з упевненістю сказати, що йому є чим гордитись, є чим прозвітувати перед земляками за те, що віддав він людям, а найбільше своїй рідній землі, котра дала йому життя, знання, досвід.
Упродовж багатьох років В. А. Зеленський працював генеральним директором торгово-виробничої фірми “Пасаж”, яка у 1992 році була реорганізована в акціонерне товариство. До речі, нещодавно ця фірма відзначила свій стоп’ятдесятирічний ювілей і сьогодні є одним із найбільших підприємств торгівлі в Росії, вже кілька років входить до Міжнародної асоціації торгових центрів, штаб-квартира якої знаходиться в Нью-Йорку. В 1999 році нашого земляка було обрано президентом ліги підприємців торгівлі Санкт-Петербурга і Ленінградської області. Додамо ще до цього, що Указом Президента Росії йому було присвоєне почесне звання Заслуженого працівника Російської Федерації. А ще він закінчив аспірантуру і захистив дисертацію кандидата економічних наук, втілював набуті знання і життєвий досвід у практику роботи своєї торгової фірми, котра, попри всі сучасні складнощі і труднощі, працювала і працює успішно і рентабельно: справно сплачує податки та виплачує заробітну плату, має власний навчальний центр, міні-поліклініку, фіто-бар; здійснює спонсорську допомогу багатьом, хто її потребує.
Саме на цьому, на добродійності Валерія Андрійовича і хочеться наголосити. З-поміж добрих справ особливо символічно виглядає те, що на побудову пам’ятника Т.Г.Шевченку в Петербурзі з ініціативи нашого земляка було перераховано шістнадцять тисяч доларів США. Не забуває він і своїх земляків із Ромен. Різноманітну допомогу від нього отримали Роменський краєзнавчий музей, його рідна колишня школа №2, діти з місцевої школи – інтернату, що носить ім’я матері – героїні О. А. Деревської тощо. На кошти В.А.Зеленського в Роменському краєзнавчому музеї відбуваються щорічні літературно-мистецькі конкурси серед шкільної і учнівської молоді. Свої перші премії отримали юні обдарування Роменщини: Ярослав Кравченко, Євген Соколовський, Тетяна Рябенька, Тетяна Крива та інші. Ці мистецькі конкурси, що стали можливими в Ромні завдяки добродійній допомозі земляка нині безперечно відіграють найважливішу роль у залученні шкільної і студентської молоді до мистецтва, до творчості і сприяють розвитку їх естетичних смаків, стимулюють потяг до творчості і мистецького пошуку. Варто, мабуть, зазначити, що кращі літературні твори талановитих хлопчиків і дівчаток: поетів і дослідників були видрукувані в книгах-збірниках „Юні таланти Роменщини”, що друкуються за сприяння все того ж таки Валерія Зеленського. Ці збірники щедро ілюструються художніми творами юних обдарувань. Деякі поетичні спроби юних авторів із Ромен вже покладені на музику і стали піснями.
Цікавим, наприклад, був шостий літературно-мистецький конкурс, котрий був присвячений 300 – річчю від дня заснування прекрасного міста – красеня Санкт – Петербурга, що не є простою випадковістю чи збігом обставин. Адже саме в цьому місті живе й працює Валерій Андрійович, як і багато інших наших земляків. Та й історичні корені тісно пов’язують два наші міста на берегах Сули і Неви. Адже серед перших будівників Санкт – Петербургу були і козаки Роменської сотні Лубенського полку. Може й не випадково в цьому прекрасному російському місті й понині є вулиця Роменська. І багато наших земляків внесли свій вклад в розвиток науки, культури і мистецтва колишньої столиці Російської держави, зокрема Григорій Полетика, що працював перекладачем у Санкт – Петербурзькій Академії наук, правознавець і ректор Петербурзького університету Петро Редькін, доктори медичних наук Олександр Сененко, Ольга Добромислова, Олександр Скоромець, Абрам Епштейн, Кузьма Рожалін, петербурзький підприємець Олександр Близнюк, що не пориває зв’язків із рідним містом та багато інших вихідців із нашого краю.
І не випадково в Петербурзі утворена регіональна національно-культурна громадська організація «Роменське земляцтво Санкт-Петербурга». До речі, головою її правління обрано Валерія Зеленського, його заступником – Олександра Близнюка. Варто зазначити, що головною метою роменського земляцтва у північній столиці Російської Федерації є зміцнення і розвиток науково-культурних, громадських і економічних зв’язків між містами Санкт-Петербург і Ромен, сприяння в об’єднанні громадян Росії, життя котрих було пов’язане з нашим містом, залучення їх до самобутньої культури українського народу. На збори роменців у Санкт-Петербурзі неодноразово запрошувався Генеральний консул України в Санкт-Петербурзі, котрий завжди знаходить час, щоб поспілкуватися із роменцями, з великим схваленням відгукується про діяльність роменців. Серед активних членів петербурзьких земляків варто згадати Олександра Скоромця, Сергія Зінченка (на жаль, нині покійного), Віктора Сеніна, Олександра Близнюка та багатьох інших.
Конкурси завершуються відкриттям прекрасних виставок, створених музейними працівниками на основі дитячих творів, і щодень до Роменського краєзнавчого музею приходять і дорослі і діти, щоб познайомитися з дитячим творчим доробком, доторкнутися серцем до краси і доброти, які, як два крила птиці, не дадуть нам впасти, допоможуть здолати і труднощі, і негаразди, які, надіємось, будуть тимчасовими….
Варто згадати, що невтомна доброчинна діяльність нашого земляка не пройшла повз увагу і українських урядовців. В свій час газети і телебачення повідомили про нагородження нашого земляка орденом України „За заслуги” третього ступеня. Перебуваючи в Санкт – Петербурзі на урочистостях з нагоди трьохсотріччя від дня заснування цього величного міста на Неві, президент України Леонід Кучма вручив нашому землякові цю високу нагороду. Це відзнака і його великого вкладу у справжні добросусідські відносини поміж двома братніми народами, і його вклад у розвиток і примноження багатовікових мистецьких традицій у його рідному краєві. Адже зерна доброти і людяності, посіяні ним у дитячих серцях і душах , обов’язково проростуть щедрими паростками в майбутньому. А чи не для цього ми й живемо.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *