Кому – дано́, кому́-то – воздаётся. Ты зна́ешь, му́дрость для чего даётся ? Чтоб у́м и чу́вства побеждать. Не убежда́ть, не осужда́ть.., не “Ма́нны с
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Кому – дано́, кому́-то – воздаётся. Ты зна́ешь, му́дрость для чего даётся ? Чтоб у́м и чу́вства побеждать. Не убежда́ть, не осужда́ть.., не “Ма́нны с
У Конотопі на Сумщині вперше у світі відбудеться унікальний мистецько-літературний двотуровий багатожанровий фестиваль “КОНОТОПСЬКІ ВІДЬМИ. КОНТРНАСТУП”! НОМІНАЦІЯ: Жанр авторської творчості – Авторська поезія – Валентин
Ти Путін – кат,ти нелюд, вбивця. Кров на тобі, страждання й біль Простих людей, й свободи, й честі. Лише вбивати в тебе ціль. Своїх, чужих-
Весна й цьогоріч з присмаком печалі, Черешень білих – суму органза… Тривожно гуси в небі прокричали, І в землю прілу капнула сльоза. Бо кровоточать рани
СТАЛОСЯ! Нарешті сам зварив борщ, який полюбляв і готувати, і вживати та пригощати друзів наш Великий КОБЗАР! Головна особливість такої страви полягає у тім, що
Ні напівнатяку на муки, на творчі паузи й тертя, все ж текст повів мне за руку, мов галайда чуже дитя – вузьким-широким коридором, вряди –
Прокидайся… Війна. Почалося. Наче сонце, а все як туманом. Ми кричали у світ стоголоссям. І вже рік в нас триває той ранок: Метушливо стривожені люди.
24 лютого 2022 року-24 лютого 2023 року Це був четвер, четверта ранку. Лунали обстріли вже на світанку. Так почалась війна повномасшабна і для Європи, світу
Ми за рік постаріли на тисячу літ, Наче вічність крізь нас пробивала свій шлях. З нами б’ється у такт майже весь білий світ, А ми
Боюсь доторкнутися словом – душа – як оголений нерв – щоб не принести, випадково, їй вкрай непотрібних проблем. . Болить і страждає, й голосить, чи
За мир у світі платимо дітьми. За незалежність платимо батьками . А за свободу платимо, це жах! Синами, доньками, народе мій, братами. За спокій платимо
Колись закінчиться війна… А поки що – життя в руїнах, в боях пекельних Україна і мати в траурній хустині, бо сина втратила вона. . Колись