СТАЛОСЯ! Нарешті сам зварив борщ, який полюбляв і готувати, і вживати та пригощати друзів наш Великий КОБЗАР! Головна особливість такої страви полягає у тім, що вона пісна із наявними у ній добре підсмаженими карасиками або лящами, а ще ліпше – і з тими, й іншими – у міру!
19 квітня 1858 р. поет записав у «Щоденнику», що в Петербурзі його з Семеном Гулаком-Артемовським запросили “на борщ із сушеними карасями і на вареники”. Цікаве поєднання дивовижних українських страв, зазначали сучасники, тим більше, що у північному місті. Хоча як на мене, нічого дивного тут і немає, адже його будували українці і мешкало там багато вихідців з України! У листі до брата В. Г. Шевченка в Україну від 22 серпня 1860 р. поет просив прислати йому в Петербург “сушених карасів десяток-другий або й третій” (бо їх тут не знайти), а 5 жовтня ц.р. вже дякував за посилку, зазначаючи, що вдвох із М. М. Лазаревським “по-чумацькому та по-бурлацькому зваримо борщу з карасями…”.
То була давня пристрасть геніального поета і художника! Його пожиттєвий товариш Олександр Афанасьєв-Чужбинський згадував про смачний обід із Тарасом Шевченком у простих киян 1846 р.:“…Коли Тарас Григорович з’їв кілька ложок борщу, він не втерпів, щоб не признатися: якщо він і їв подібний борщ, то, певно, дуже давно, хоча навряд чи коли й доводилося куштувати. Борщ цей був із сухими карасями…”
Про цю дивовижну страву читаємо й у повістях. Приміром, в “Музыканте” (1854-1855 рр.) написано: “Не знаю, дело ли то было аппетита, или дело просто сердечного радушия, или просто борщ с сушёными карасями (который так гениально варят мои землячки), — не знаю, что именно было причиною, знаю только, что я преплотно пообедал и ещё плотнее заснул после обеда”.
Т.Г. Шевченко ще згадує й карасі, “засмажені зі сметаною” та щуку, “міцно приправлену перцем”, а також юшку з риби. Видно, що він узагалі полюбляв різні рибні страви. У «Щоденнику» є також запис, як у вересні 1857 р. в Казані він придбав “у гарненької перекупки соленого відварного ляща”. Прохання прислати в Петербург “запеченого дніпрового ляща одного, другого або й третього” містилося у вже згадуваному листі до брата Варфоломія Шевченка від 22 серпня 1860 р., а після виконання замовлення Тарас Григорович подякував: “Спасибі тобі за ляща…” Та пообіцяв, що борщ із карасями з М. М. Лазаревським “лящем закусимо”…
Рецепти такого б о р щ у можна віднайти нині інтернет-мережі.
De facto: Від 1 липня 2022 року Український борщ – найпопулярніша в Україні страва ввійшла до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО як такий, що потребує термінової охорони!
Post factum: Т.Г.Шевченко також любив сало, копчені ковбаси, вареники! А хто з українців і українок їх не любить!… Про це – наступні дописи, після Великодня… Курсив – мій.
Валентин БУГРИМ.
Зображення з відкритого джерела. 26.03.2023 р. Україна.