Нас вбивають, а ми встаємо. Ми із мертвих , народи , повстанем. Москалям будем жити на зло. Ми безсмертними, віруйте, станем. Нас вбивають, а ми
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Нас вбивають, а ми встаємо. Ми із мертвих , народи , повстанем. Москалям будем жити на зло. Ми безсмертними, віруйте, станем. Нас вбивають, а ми
До 110-ти річчя від дня загибелі першого льотчика з Роменщини. Ляшенко Михайло Іванович народився 4 червня (22 травня) 1886 року в с. Житнє Роменського повіту,
Багатьох людей турбує той факт, чому спершу наша залізниця в документах значилася під назвою -Ландварово – Роменська, а потім – Лібаво– Роменська. Справа у тому,
Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Міністерство культури та інформполітики України пропонує використовувати в дні відзначення 210-річчя Т.Г.ШЕВЧЕНКА єдину айдентику. ЧИ БУВ-ТАКИ Т.Г.ШЕВЧЕНКО у ХМЕЛОВІ? “Хто б поета хтів збагнути, мусить
Я вкотре бачив сни – далекі й невагомі, Фрактальні кадри, скопійовані колись. Радів дощу, який потрапив знов за комір, А погляд впертий біг щосили догори.
Розглянуто творчу діяльність відомої протягом 1920-1930-х років в Україні Народної хорової капели імені Леонтовича з міста Ромни (Сумської області). Колектив був сформований 1918 року на
В одному комплексі із Святодухівським собором розміщується Василівська церква, – цегляна, тепла, побудована в 1747 році (Архітектор Червінський), кам’яна дзвіниця в одному комплексі з церквою.
Свою дорогу ти пройти повинен сам, Ніхто, крім тебе, краще це не зробить, Хоч важко буде й боляче ногам — Лиш той, хто йде, свій
Соломка Євгеній Анатолійович народився 18 грудня 1981 року у м. Ромни Сумської обл., у родині робітників. Навчався в Роменській ЗОШ №7. Дитинство Євгенія пройшло у
Житло, а присмак – одинарні… Є телевізор, меблі гарні, співкамерники із книгарні навперебій мовчать. Лице безсоння у прищах пігулок, м’яка терплячість палітурок – мов рішення
У цей рік повертаємо наше Різдво! Те, що пращури наші плекали щорік. Те, що знали колись, те, що бУло давно, Те, що ворог зламав, вкоротивши