У 1994 році Ліна Костенко дала згоду на обрання її академіком Української академії оригінальних ідей. Це анти-патонівська організація. Ліна Василівна відмовила бути членом академії, яку
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
У 1994 році Ліна Костенко дала згоду на обрання її академіком Української академії оригінальних ідей. Це анти-патонівська організація. Ліна Василівна відмовила бути членом академії, яку
Потоком ніжності, чи радості, чи болю, З душі людськóї виринаючи нестримно, Немовби птах, що врешті вирвався з неволі, Поезія народжується дивна. Їй не властиві ні
Петро Харченко Благовісна післямова (Книга: П.А. Харченко. ТриЕго. К.: «Фенікс». 2008. 420 с.) Чимало шкідливих духовних викидів нагромадилось у духосфері протягом історії пізнання суті Людини.
Добірка пісень Петра Харченка Заманиха З трьох криниць нап’юсь водиці, Щоб горнувсь до лебедиці, До мого крила. Є ключ-квітка голубенька, Відімкну твоє серденько – Край
ЮНЕСКО ВИЗНАЛО УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО ВСЕСВІТНЬОЮ НЕМАТЕРІАЛЬНОЮ СПАДЩИНОЮ! Авторський цикл академіка Валентина БУГРИМА, доктора філософії, історика Українського кобзарства, журналіста і письменника, музиканта. В усі нам пам’ятні
СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ Анатолія Криловця ЦИКЛ РОНДЕЛІВ * * * Страсну свічку удвох в негоду Захистімо крильми долонь. А. Криловець Я тебе, наче страсную свічку, Між
Шкодую я дуже за тими роками, Коли я мовчала, а доля шмагала. Думки закривали ідею ключами. Поезія сохла, холола, дрімала. Життя визначає мені, що робити,
Пісня Осінь дні і ночі перелистує, В тихій прохолоді шурхотить… А калина, мов разки намиста, Кетягів схилила повновіть. Як було затишно під калиною, Коли ти
26 листопада виповнюється 130 років від дня народження Гнідича Павла Олександровича (1884-1919), фольклориста, етнографа, педагога. Народився Павло Гнідичу м. Полтава. Здобуваючи вищу освіту, юнак закохався
Серце стражданням стомилось, Сріблом спорошено скроні, Скільки, скажіть-но, судилось Сльози стирати солоні? Сонячний світ спопелили Спалахи сутінків сивих, Скільки синів схоронили, Сильних, славетних, сміливих… Скільки
Шелесне дощ осінній і холодний, Впаде на землю осені крило, Й розтане мить стривожена в безодні, Мов бабиного літа й не було… І клена лист
Нас вбивають, а ми встаємо. Ми із мертвих , народи , повстанем. Москалям будем жити на зло. Ми безсмертними, віруйте, станем. Нас вбивають, а ми