Ну и что, что новые морщинки?!.. Женщина красивая всегда! Благородством светятся сединки, Мудрость воплощается в года. . И очарование улыбки, Тонкий, нежный аромат духов… А
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Ну и что, что новые морщинки?!.. Женщина красивая всегда! Благородством светятся сединки, Мудрость воплощается в года. . И очарование улыбки, Тонкий, нежный аромат духов… А
Я жду. Прийдеш? Крильми обхопиш стан мій – сад? – Я відігріюсь. Я заквітну знов любов’ю, І кожне листячко прошелестить тобою. Ти прийдеш?.. Перезимували я
Зрелая женщина хочет внимания, Ласки, тепла, доброты, нежных слов… Сердце томится её в ожидании, С тёплой надеждой и верой в любовь. . Сколько ещё нежных
Останній день зими, Бурульки ще грають кришталем. Та вже відчутний лет весни, Із кожним подихом і кожним днем. А я, на подив, у думках, На
Мне никогда не быть в твоих объятиях. И никогда не быть твоей женой. Проснувшись рано утром на рассвете Не проронить: ” Приветик, милый мой”. Не
РОМЕНЩИНА – ЗДАВЕН КОЗАЦЬКИЙ КРАЙ! У містечках і місті на Роменщині були козацькі сотні: Роменська козацька сотня, Глинська козацька сотня, Константинівська козацька сотня, Смілівська козацька
Чого чекає нестаріюча душа? Тепла, любові, ніжності, цілунків; Та ще ліричного красивого вірша, Сюрпризів долі і її дарунків. Тремтить в неспокої від холоду й образ,
Бретналі, ґонталі, дахналі… Ґанджовиті, хоч прізвища – цвяші. Нас у долю своєї землі забивають довбешкою фальші. Невситима в’язка мілина, поглинаюча самості міти, де розплескують голови
Все пройде, любов перетвориться в попіл, Його понесе невгамовність подій. Чудес не буває, мізерний розподіл: Округлений нуль на таблоїді з мрій. І власне розп’яття приречених
Я не можу без тебе заснути. Чую кроки твої під вікном. Скрипнуть двері від туги та смутку. Коли холод торкнеться чолом. Крила неба у зорянім
Я, наверно, всю жизнь к тебе, милый мой, шла, На терновом пути ноги в кровь разбивала… Для тебя одного я любовь берегла, Мне тепла твоего
Чуєш, як б’ються у закутках серця таємних Звуки шаманського бубна, занурюють в транс? Чемно вітається день між прелюдій буремних, Зайве закреслить в чернетках, з’являючись враз.