Косі краплі дощу залишили відбиток на вікнах, Я чекаю на тебе і ко́тру добу вже не сплю… Кришталева сльоза заіскрилась у сонних повіках І зізналась
Позначка: Вічність
Я пришлю тобі дощ…
Я пришлю тобі дощ, коли буде в душі, як в пустелі, Із краплинок його я намисто тобі нанижу… Пелюстками троянд розстелю я любов на постелі
АБРИКОС (и) і ВИШНЯ (і)
(Твірим) ПОДІЯ абрикосно-вишнева! Сьогодні вночі, майже після тижневого білобубнявіння через холоди на Троєщині розцвіли абрикоси … А вишні, викинувши зелені листочки, також забубнявіли білизною і
Наче пляшка на трьох
Наче пляшка на трьох ( сьогоденне, минуле й прийдешнє ), розливається час, а пролляте – цвіте й поцвіло… На родинному фото епохи – дрібнесенькі, де
Весняні гами
Голі дерева стоять при дорозі, Зграя ворон у верхівках зависла… Рання весна вже стоїть на порозі, В струнах душі десь заплутались числа. . Радість у
Сыграй-ка мне вальс
Сыграй-ка мне вальс ты «Под небом Парижа», А я уж станцую его… Пускай годы мчатся и старость всё ближе, Но мы отодвинем её. . На
Луч одинокой свечи
Луч одинокой свечи Мрак разорвал в ночи, Бликами на потолке, Дрожью в твоей руке. Ночью написанный стих Тайну хранит двоих… Кружится вновь голова – Нам
Наш страх – це не сила
Наш страх – це не сила, Кохання – не слабкість. Брехня когось вбила, Мовчала громадськість. Людина просила, Кричала: “Рятуйте!” Спалили їй крила, Ви біль той
Облако любви
Мне облако на голову свалилось, От счастья закружилась голова. И я, как будто в первый раз, влюбилась, Услышав твои нежные слова. И так тепло на
Із ”КОБЗАРЕМ“ у серці!?…
”Кобзар” – Святиня України, Духовна книга для родини! Усе Шевченкове є сутнє – минуле і сучасне, і майбутнє. У мене він увесь в закладках –
Варвара Рєпніна і Тарас Шевченко
ПРИСВЯЧЕНО до Дня народин – 206-річчя Т.Г.ШЕВЧЕНКА і 212-ліття В.М.РЄПНІНОЇ-ВОЛКОНСЬКОЇ ВАРВАРА РЄПНІНА і ТАРАС ШЕВЧЕНКО (Історія невзаємного кохання, але великої дружби!?) Розширена публікація з новими/маловідомими
След – полоскою…
Тонким контуром иль набросками Нанесём эскиз на мольберт… Эпизоды жизни полосками Память вычертит на судьбе. . Чётким контуром, тонкой линией Я глаза подвожу свои… Дни