В святий благословенний вечір Свершилось диво, поміж див… Дорослим людям і малечі: Дай Боже щастя в кожен дім! Яскрава зірка з неба впала, Велику радість
Позначка: українка – найкраща жінка
Нам не потрібно більше думати
Коли кохають нас – тікаємо. Коли кохаєм ми – страждаємо. Серця людей все розбиваємо, Але ніколи не згадаємо. Нам не потрібно більше думати, Всі почуття
Обрії
Гей, за обрії покотилося. Покотилося й розлетілося Зорями,мріями,хмаринками, Комусь-сміхом, а комусь – сльозинками. Гей,бо ж,обрії, Що намріяли? Думи-думоньки Чим ви міряли? – Чиїмось ночами недоспаними,
Обійми мене, коханий
Обійми мене, коханий. Обійми і пригорни. Зігрій серце і назавжди Мені щастя поверни. Поцілуй мене, коханий. Зацілуй, не відпускай. Дай відчути святість ночі. В храмі
Мамуля милая, я так тебя люблю!
Цей вірш я присвячую своїй дорогій. найдобрішій. найніжнішій і наймилішій на світі ЖІНЦІ – МАТЕРІ, Бойко Анастасії Іванівні ( посмертно) Порою хочется так в детство
Горжусь тобой, сынок
– Сынок, – спросила мать его однажды. Пройдут года и взрослым станешь ты. Найдёшь жену себе красивую, полюбишь. А мать забудешь, Господи, прости. А там,