Т.Г. ШЕВЧЕНКОВІ Живе під сонцем України Безсмертна слава Кобзаря. Його слова повсюди линуть, Над ним горить ясна зоря. Його жахались можновладці, Його боялися царі. Тарас
Позначка: Тарас Шевченко
До Тараса
ДО ТАРАСА Ой, Тарасе! Ой, Тарасе! Устань, подивися, Чи про таку Україну Ти Богу молився? Про заплакану, нещасну Нашу Україну, Що за мить перетворилась На
Роменщино – мій рідний краю!
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Не згасатимуть в вірші
Це та людина, яка мала Незламну волю у душі. Сама вона того не знала, Що не згасатимуть в вірші Його думки й переконання, З століть
Шляхи Шевченка та Кавалерідзе зійшлися у Ромнах
Історію держави, літопис свого народу створюють люди. Яскраві особистості вписують вагому сторінку у розвиток усього суспільства на планеті. Розмова піде про унікальну подію у культурно-мистецькому
Столітня слава монумента
(Шевченкознавчі студії) 1.Перебування Т.Г. Шевченка на Роменщині Читачі, обізнані з творами Тараса Шевченка, зокрема з поемою “Наймичка” та однойменною повістю російською мовою, звертають увагу на
Колтоновські і Шевченко
Ім’я Великого Кобзаря багатьма обставинами пов’язане з нашим краєм. Без жодного сумніву, це велика честь і слава для Роменської землі та її мешканців. Кожен роменець
ПЕРШИЙ У СВІТІ МОНУМЕНТ КОБЗАРЮ
У серці тисячолітнього Ромену, на одній з центральних площ височіє величний монумент видатному сину українського народу Тарасу Шевченку. Як і Святодухівський собор, він став візитівкою
ВІДРОДЖЕНЕ ЖИТТЯ
( до 100-ліття пам’ятника Тараса Шевченка) Перший у світі монументальний пам’ятник Тарасу Шевченку (скульптор Іван Кавалерідзе) було споруджено у 1918 році саме в Ромні. Йшла
ТАРАС ШЕВЧЕНКО І МОЯ АНДРІЇВКА
Дорогами, якими б я не йшла, Але одну я завжди пам’ятаю – Ту, де маленькою матуся сповила, Родину, дім і соловейка в гаю. Тетяна Іванова
ШЕВЧЕНКО І СЬОГОДЕННЯ
Час відступає безсило перед вулканічним клекотом високих дум. Шевченко, як майже всі генії, не мав легкого життя. Страждав разом зі своїм поневоленим народом. Він належав
Наодинці з поетом
(Біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Ромні) Не день, не ніч, Тарасе… Богом даний, Сидиш в задумі… Нас вартуєш ти віки. Спивають ревність дум твоїх каштани…
