Ім’я Великого Кобзаря багатьма обставинами пов’язане з нашим краєм. Без жодного сумніву, це велика честь і слава для Роменської землі та її мешканців. Кожен роменець
Позначка: Тарас Шевченко
ПЕРШИЙ У СВІТІ МОНУМЕНТ КОБЗАРЮ
У серці тисячолітнього Ромену, на одній з центральних площ височіє величний монумент видатному сину українського народу Тарасу Шевченку. Як і Святодухівський собор, він став візитівкою
ВІДРОДЖЕНЕ ЖИТТЯ
( до 100-ліття пам’ятника Тараса Шевченка) Перший у світі монументальний пам’ятник Тарасу Шевченку (скульптор Іван Кавалерідзе) було споруджено у 1918 році саме в Ромні. Йшла
ТАРАС ШЕВЧЕНКО І МОЯ АНДРІЇВКА
Дорогами, якими б я не йшла, Але одну я завжди пам’ятаю – Ту, де маленькою матуся сповила, Родину, дім і соловейка в гаю. Тетяна Іванова
ШЕВЧЕНКО І СЬОГОДЕННЯ
Час відступає безсило перед вулканічним клекотом високих дум. Шевченко, як майже всі генії, не мав легкого життя. Страждав разом зі своїм поневоленим народом. Він належав
Наодинці з поетом
(Біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в Ромні) Не день, не ніч, Тарасе… Богом даний, Сидиш в задумі… Нас вартуєш ти віки. Спивають ревність дум твоїх каштани…
Єднаймося, брати мої…
Єднавчим іздавна було завше віче – Паплюжим бездарно послання провіще. Вершинну Кобзар прокладав нам дорогу. Хто звів Україну до злісного року? Велично стоїть у Ромні
Тобі, наш Кобзарю!
Встань, Кобзарю, подивися, На вільну Вкраїну. Ти ж за неї так молився В лихую годину. Скільки років незалежна, Та правди немає… Іде війна нескінченна –
Кобзареві
Кобзар В зажурі тихій, серед площі Кобзар на пагорбі сидить… Каштани в осінь дощ полоще Й Ромен старий неначе спить… А сонні вулиці навмисне Сховали
Наш батько – Тарас
Наш батько – Тарас О Батьку мій, стоїш собі на кручі, І погляд в даль, такий, як і колись… Тебе вітри обвіюють пекучі, В тобі
Україна не згине!
Україна не згине! До 100-річчя з дня відкриття пам´ятника Т.Г. Шевченку в Ромні Славне місто Ромен, величава Сула І розквітлі у скверах каштани. Тут Шевченко
Шевченків куток у Роменському музеї
Кобзи Шевченка Вся у дужих обіймах граніту, Поміж верб, закосичених лоз, Як жива, десь у літній блакиті Заколисано плещеться Рось. Чебрецем пахнуть вітри навколо. Скільки