…Боюся підло, не жертовно жити. Хатину скраю ставить не візьмусь! Сонцепоклонниця – колоссям житнім Засіять душі хочу і пітьму. Людмила Ромен Коли приходиш на творчий
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
…Боюся підло, не жертовно жити. Хатину скраю ставить не візьмусь! Сонцепоклонниця – колоссям житнім Засіять душі хочу і пітьму. Людмила Ромен Коли приходиш на творчий
(до ювілею 28.01.2019 р.) Пре-ЛЮД-І-Я-МИ привітальними переповнена, пре-МИЛО, прийми подруги поздоровлення! Прекрасна, пресонячна, прешанована пані! Позвольте приязно-поклінно привітати поетесу, посестру, подругу, побажати поетичного поруху-пориву, промінного
…Поезія уперто обира отих кількох, що справді їй послужать! Оці її рядки про неї саму — Любов Матузок. Колись вона буквально стрепенула мене своїм словом.
Полемізуючи з однодумцями про сучасну українську поезію, із тих пір, як зазнайомилася з Андрієм Івановичем Кубахом, незмінно повторюю, що він є одним із найталановитіших авторів
Вартісним кроком уперед із добрими намірами розширювати коло обдарованої молоді став щорічний районний літературний конкурс «Собори душ» імені Йосипа Дудки. Ініціювала його проведення в 2016
Ромен, Ромен, вкраїнське диво-місто, Сьогодні ти – в душевному теплі. Убравсь в осіннє золото й намисто, Й таких, як ти, нема більш на землі! О
Батьківська хата – це біль і тривоги, Батьківська хата – розлуки й дороги. Родинне гніздечко, тут мама звивала І діток своїх тут усьому навчала. Навчала,
ЛЕЛЕКА На мить крилом закривши сонце, Піймавши вітряний потік, Кружляв селом, шукав віконце Лелека, що злетів торік. Запам’ятав своє гніздечко Та краєвид, що навкруги, Коли
Акімов Петро Михайлович народився 12 липня 1960 року в с. Юнаківка Сумського району. Дитинство, юність і перші кроки самостійного життя проходили в різних куточках нашої
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Місто – ромен-цвіт над річкою вгорі. З засульської дороги видніється мені. Будиночки в садках, неначе ліхтарі, Розкинулись картиною, немов на полотні. Ще із давніх-давен збирав
Старий Ромен, зажурений Тарас… Сула тече в Дніпровії обійми. Моя Роменщино! Мій любий серцю край! Хмільних каштанів цвіте білопінний! Кругом поля, Роменщино, твої, Зрання де