Мій Ромен – герць племен, дзвін стремен, блиск імен… Снить Сула у легендах-лілеях, і каштани та клени незгірше знамен майорять у роменських алеях. Тут життя
Позначка: Сула
Ромен
Когда то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался
Ромен-цвіт на чужині
У Франції, в маленькому порту, Де суша скінчилась, де берег океану – Ніколи б не подумав, що знайду Букетик квітів. Прямо в серці рана Відкрилася,
Вічно квітни, Ромен!
ВІЧНО КВІТНИ, РОМЕН! (Пісня) Здрастуй рідна земле, мій Ромене, Славний край – кобзарський, край-поет. Живить серце мудрість предковічна, Волі дух і слави із легенд. Приспів:
Перекопівка
Піснями вмита тут дорога до села, Пісні так сяють, наче усмішка хлібини. На рушниках дитинства порухи крила, І дух трави і глини свіжої в хатині.
Ромни
Вже доїжджаємо. Ромни. Засулля. Липень. Вечоріє. Не бачилися від весни. Як тато тут? – Один… Старіє… Я з Вами знов – Ромен, Ромен! По вулицях
У кожної людини на землі
Скільки краси в природі, скільки форми!.. А чого варті колір, аромат! Милують око соковиті барви, Чарують і хвилюють не на жарт. Бузок, конвалія, тюльпан або
Є у кожного пристань своя
Є у кожного пристань своя І своя незабутня стежина На планеті великій Земля – Там, де батьківська рідна хатина. В мій чарівний і древній Ромен,
Люблю куточок раю на землі
Люблю куточок раю на землі – Оту хатину, де тепер живу. Нехай мої хороми і малі, Та тут радію їжі на столі І тут я
Роменський край
Роменський край співучий і родючий, Наш край один – такого вже нема… І люди в нас привітні й працьовиті, І волю любим більше за життя
Наш Ромен квітучий
М’ята, дзвоники, любисток і в ромашках кручі. Пахне і буя барвисто наш Ромен квітучий. Мальви, маки, чорнобривці… Гарно в Україні, на моїй святій землиці здавна
У ранкову годину
У ранковую годину ляжуть зорі спать, небо чорную хустину схоче раптом знять. Покладе її у сховок, знявши з вишини, в скриню, де холодний морок зберігає