Сенс розлук Тільки ті, що знали муки, Здатні потім не жаліть, Що з’єднали свої руки У розлуках лихоліть. Тож як час, чи то образи Не
Позначка: роздуми
Головне
Верби Місяць небо зорями Першими уткав. Я стояв під вербами І тебе чекав. Вітерець між вітами Тихо шелестів, Думами барвистими Я тебе хотів. Вже давно
Афоризми
Страх супроводжує людину тільки до початку дій. Одна частина жінок невірними буває із цікавості, друга – із помсти. Інших частин просто не буває. Хто хоче
ПРОСТИТЕ, МАДАМ
По снегу следы уходили от дома. Они уносили с собою любовь. Простите, мадам, мы едва лишь знакомы, Но вы разбудили дремавшую кровь. Мадам, я не
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ Летять журавлі, курличуть, На крилах весну нам несуть. До себе вони мене кличуть, Бо, може, життя в тому суть: Щоб, часом,
Оглянись и осмысли…
Оглянись и осмысли… Все не спишешь судьбой! Мы порою не искренни даже сами с собой… Делим хлеб, с кем не следует, шлем улыбки врагам, Обстоятельства
Відпускаю минуле
Відпускаю минуле Я підіймаю руки до неба І ніякого суму мені більше не треба! Я не шкодую про наше минуле. Ти чуєш? Не шкодую, що
НАЛАМАЛА ДРОВ Я
Ми з тобою Я твоя удача, Я твоя тривога, І у нас з тобою Лиш одна дорога. Так нас Небо поєднало Навік. Приспів: Забуяла земля
МУЗЕЙ МЕДИЦИНИ РОМЕНЩИНИ
Ідея створення музею медицини Роменщини народилась із появою альбомів історії відділень. Перший альбом створений колективом отоларингологічного відділення. Ініціатива створення музею належить адміністрації ЦРЛ. У квітні
НЕ СУДЬБА
Ти позови когда ненастье, Когда любовь, печаль и грусть, Ти подари мгновенье счастья, И я вернусь, и я вернусь. Пусть говорят, что мы не пара,
ПРИВІТ ПОСИЛАЮ
ХТО МИ Є? Ми українці? Хто ми є? У кожного ім`я своє. Ми українці не по крові! Ми українці по любові До Української землі. То
Із вірою по життю
Коли в нашого сусіда, маленького сухенького дідуся, який щоранку з двома ціпками просувався черепашачими кроками до хвіртки, запитували, як здоров’я, він бадьоро відповідав: «На всі