Пам’ятник у Ромні Усе так звичайно, буденно і просто: Тарас на могилі сидить. Я ж бачу нестримну, рвучку його постать у русі… Щодня і щомить!..

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Пам’ятник у Ромні Усе так звичайно, буденно і просто: Тарас на могилі сидить. Я ж бачу нестримну, рвучку його постать у русі… Щодня і щомить!..
У ВИШНЕВІМ РАЮ В вишневий рай пірнаю з головою, П’ю аромат божественно-легкий, Та років вже розгорнуті сувої Лиш чую голос приязно-терпкий… Цвітуть вишнІ, хвилюються тривожно,
ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
ЗЕМЛЯ О земле наша, яблуко Адама, Живеш давно ти з черв’яком гріха. І жнеш рясні трагедії і драми, Бездумних воєн кров не висиха. Прозорий пульс
Зажги свечу и сядь со мною рядом, О жизни мы с тобой поговорим… Согреешь ты меня душой и взглядом И, оказавшись вновь с тобою рядом,
Над степом сонечко моє Яскраві промені пускає Та дню тепло дає своє. Я щастя кращого не знаю – Хіба щоб до грудей своїх Мати притулила.