Простуєш містом – бабах, бабах, – ворожі дрони, а чи ракети. Їх ППО наше нищить нах**! А ти складаєш свої «куплети». Римуєш нервом: «ла-ла, ла-ла».
Позначка: Ромен
25 років альманаху «Ромен»
100 РОКІВ – ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УНІКАЛЬНОЇ ЛЮДИНИ! Не дивуйтеся, шановні читачі подвійному заголовкові вступної статті до цього випуску нашого альманаху «Ромен». Справа в тому,
Шелесне дощ осінній і холодний
Шелесне дощ осінній і холодний, Впаде на землю осені крило, Й розтане мить стривожена в безодні, Мов бабиного літа й не було… І клена лист
Монолог із Серпнем
Серпневий ранок, дякую тобі, За ніч, що тихо перейшла в світанок, За сни дитячі ніжно-голубі, За місяць ясний, що сховавсь за ґа́нок. О, Серпень, шлю
Моє життя, мої надії
Моє життя, мої надії, І світ чарівного тепла, Коли була на світлій хвилі, Музичний цвіт тримала я. Сьогодні я в мистецтві щиро, Дарую людям лейтмотив,
Два пам’ятні історичні знімки з мого сімейного альбому
Сьогодні, переглядаючи фото в своєму архіві, мені на очі попалися два знімки, які були зроблені в різних місцях, але в одному році – в 1941-му.
У пісні її душа
4 травня 1924 року у с. Сміле, що на Роменщині , у великій багатодітній селянській родині народилася дівчинка, яку назвали Олександрою. Та усі в сім’ї
Розстріляна весна
В моїм житті – розстріляна весна, її стрічаю з тугою в душі, бо віроломно вдерлася війна – руйнує все і знищує вона на тій землі,
Цікаві факти з історії Лібаво-Роменської залізниці
Багатьох людей турбує той факт, чому спершу наша залізниця в документах значилася під назвою -Ландварово – Роменська, а потім – Лібаво– Роменська. Справа у тому,
Лелекам вголос не накажеш не летіти…
Летять додому, повертаються здалека, Краями рідними над клекотом вогнів, Прадавні вісники весни й тепла – лелеки, Торують просторінь дорогами до гнізд. Лелекам вголос не накажеш
Я жити хочу в Україні
Я жити хочу в Україні, Це рід мій, доля і сімʼя, Іти по стоптаній стежині, Радіючи погожій днині І вічній пісні соловʼя, І сонцю, й
Минувщину забуту повертаю
Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені