Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого серця, де Успені
Позначка: Путін – терорист
Ластівка (веснянка)
Сьогодні день ластівки – символу весни. Прилетіла рання ластівка – Вродить нива, буде ласівка. Прилетіла благовісниця – Все хороше, кажуть, здійсниться. Ластівко, ластівко, Візьми ластовинки,
До 210 річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка
9 березня Україна відзначає 210 річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – видатного митця, життя і творчість якого надихають український народ до боротьби за
Чи був-таки Т.Г.Шевченко у Хмелові?
Міністерство культури та інформполітики України пропонує використовувати в дні відзначення 210-річчя Т.Г.ШЕВЧЕНКА єдину айдентику. ЧИ БУВ-ТАКИ Т.Г.ШЕВЧЕНКО у ХМЕЛОВІ? “Хто б поета хтів збагнути, мусить
Говоріть українською мовою
Говоріть українською мовою, Це престижно настало тепер. Хай пишаються всі калиновою: І селяни, й містяни, і мер. Говоріть українською мовою. В ній сховався жаданий нам
Яблуко у даль не котиться
Пісня на українському фольклорному матеріалі Не скрізь там вода, Куди хилиться верба. Не скрізь хліб там є, Де зозуленька кує … Та не все од
Сигнал «тривога» витру в телефоні
Сигнал «тривога» витру в телефоні, Бо він мене лякає день і ніч… В війни страшному горе-марафоні Життя і смерть – це крила протиріч. І знов
Чорні дошки
По селах України, які у 1932-1933 роках не виконували норми хлібоздачі, вивішувалися «чорні дошки». I. Під Ромнами, із вітрами Чорна вісточка, як ніч: “По Вкраїні
Осінь яблучка вмиває
Осінь яблучка вмиває, Промінь пестить пустунів, Гілка, мов малят, гойдає, Баба ж хоче вергунів!.. Яблук піде назбирає, Тісто ставить, підійде… Дід у хаті виглядає, Мо
Цей захід сонця схожий на печаль
Цей захід сонця схожий на печаль, яку несу в собі отак роками між тим, що відкривається очам: і правдою живою, і плітками. По небу щедро
В душі моїй вирують почуття
В душі моїй вирують почуття, лягають з часом в лірики рядочки. Поезія – це все моє життя те, за яке не буде каяття, а збірки
Опало листя
Опало листя. Наче в теплій ковдрі, І сквери, й парк у древньому Ромні, Стоять в багрянці й схлипують немовби, Бо догоряють осені вогні. Як острівці,