Зимовий етюд Блукає тиша заметами, Мороз їй панчішки сплів… Зима! Завірюх срібне плетиво, Самотня сповідь років… На вікнах пейзаж узорами, Спішать вишивані дні… І марять
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Зимовий етюд Блукає тиша заметами, Мороз їй панчішки сплів… Зима! Завірюх срібне плетиво, Самотня сповідь років… На вікнах пейзаж узорами, Спішать вишивані дні… І марять
Крокує Липень просто і завзято – Говорять з теплим сонечком садки, А поруч з ним іде ясне Купальське свято На гомінкі Посульські береги. Вже ходить
Передслово до читача Моя колиска – хутір Немудруї. Серце співає, коли сонечко висвітлює душу, радіє дню, в якому живеш. Саме у піднесеному стані душі були
Заметіль Закапелками Ромену Серебриться заметіль. У фаті, як наречена, Стеле милому постіль. Скрізь білесенькі подушки Напрочуд, як пух, м’які Вид січневої пирушки… І думки –
ВСТАНУ Я РАНЕСЕНЬКО Встану я ранесенько, Піду до води, Знаю, моя доленько, Там чекаєш ти. У воді освяченій Викупаюсь я. Дасть Бог, і очиститься Грішная
Віра Кузьмівна Заїка народилася в 1939 році в сімї колгоспників у селі Вільшана Недригайлівського району Сумської області. Після закінчення місцевої середньої школи навчалася в Сумському
Пахне призьба Пахне призьба свіжою глиною, З бовдура дим ковиля, Мама ідуть з диво-жоржиною, Літо знімає бриля. Сяє сонце, ні хмарки, ні вітру. Боже, яка
(Романс) Я пишу о любви, о чувствах не знающих меры, О фибрах души в беспредельном горниле Вселенной. Что стоит любовь? Без Надежды и даже без
Купальське Я до тебе, коханий, прийду На світанку купальської ночі, А тоді, у зорі на виду, Причарую, поглянувши в очі. Ти забудеш про всіх і
Сину (моєму сину Юрію) Цей вірш присвячую тобі, Мій добрий сину. Бо не зламатись ти зумів В тяжку годину. Навчавсь у школі й ще здобув
Борисенко Любов Андріївна народилася 23 березня 1958 року в селищі Недригайлів. У 1975 році закінчила Недригайлівську середню школу. В 1978 році закінчила педучилище, дошкільне відділення,
ДУМА ПРО ЗЕМЛЮ Земля українська! Ти наша мати. Всіх ти зростила – і брата, і ката. Орди поганські тут ген кочували, Били, топтали тебе, плюндрували.