Душевні переживання народжують вірші. КАРТИНА ЖИЗНИ Возьмем мы чудо-краски в руки, Картину жизни нарисуем смело Красками цветными, озорными, Чтоб изменить себя и мир всецело. Кому-то
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Душевні переживання народжують вірші. КАРТИНА ЖИЗНИ Возьмем мы чудо-краски в руки, Картину жизни нарисуем смело Красками цветными, озорными, Чтоб изменить себя и мир всецело. Кому-то
Поезія для мене – це й захоплення, і любов, і надія. РІДНА ЗЕМЛЯ Вітер закоханий в річечку синю, Промінь схилився до ручая. З сонячним ранком
Я закоханий у красу природи. Птахи щебечуть серед поля. Неначе пісня журавля, Шумить трава. Стоїть тополя, Ховає в листі солов’я. А соловей пісні співає, Зорю
Люблю поетичного слова дороги, тривоги, метання, а ще сподівання. ЗИМОНЬКА Прийшла зима, усі радіють, Про подарунки діти мріють. І я, крокуючи додому, Ялинку згадую чудову.
Для мене поезія – це музика життя. ОСІНЬ Завітала осінь у жовтневі сни. Розлились над світом золоті тони. Деревце скидає теплеє вбрання. Відлітають пташки вдалечінь
Поезія – це те, без чого не реалізуєтьсятворча особистісь. Боль сжимает голову. Снова в тишине Одиноко, холодно. Просто плохо мне. Тело все горячее, Слабость все
Зосенко В.К. посвящается Писать картины – то удел немногих, Такой талант ведь редко кому дан, В движеньях кисти точных, строгих Все передать, чем жил художник
Пестрят афиши на тумбах, на заборе, Цирк Шапито приедет в город вскоре. Но мало он пробудет к сожаленью, Проездом даст всего два представленья. И вот
Родная улица мне часто снится И никогда я не смогу забыть Друзей хороших дорогие лица, Но детства не вернуть, не повторить. Щукинская улица, улица любимая,
ЇЇ рядок ніжний і співучий, її поезії прості і незвичайні, її слово тонке і влучне, її думка мудра і глибока… Людмила Ромен (Шевченко) – справжня
Запрошую ласкаво я до школи І з висновками ти не поспішай. Черстве тут слово не звучить ніколи, Тут поєднались щирість і душа. Тут Деревська з”єднала
Всё в этом мире связано, неразделимо. Всё что-то есть, не проходите мимо. Любите мир таков, и никого не осуждайте. Просящему на паперти подайте. Пусть бессознательна