Батьківська хата – це біль і тривоги, Батьківська хата – розлуки й дороги. Родинне гніздечко, тут мама звивала І діток своїх тут усьому навчала. Навчала,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Батьківська хата – це біль і тривоги, Батьківська хата – розлуки й дороги. Родинне гніздечко, тут мама звивала І діток своїх тут усьому навчала. Навчала,
Краю мій, ти рідна Україно, Краю мій – ти славна сторона. Я живу тобою – ти єдиний, Ти для мене скрипка чарівна. Скільки в нас
Іду дорогою я зранку, В долоні промені ловлю. Вдихаю пахощі світанку, І прохолоду вдячно п’ю. А потім стану при дорозі – Послухати початок дня… І
ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
ЛЕЛЕКА На мить крилом закривши сонце, Піймавши вітряний потік, Кружляв селом, шукав віконце Лелека, що злетів торік. Запам’ятав своє гніздечко Та краєвид, що навкруги, Коли
Славиться земля роменська На всю Україну, Бо син її – Калнишевський За волю загинув. Не скорився старий козак Російській цариці , І чверть віку доживав