Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
Я хочу пишатися містом своїм, Бо це є лице і приватний наш дім. Щоб змогла була завжди в радість піти, Та дні вихідні для душі
Я кохаю тебе, моє місто, Мій квітучий чарівний Ромен, І хатинки, неначе намисто Над Сулою пліч-о-пліч здавен. Я кохаю вербу за місточком, Що схилилась від
Де правда й кривда у борні сплелись, Щоб розметати часу павутиння, Вознісся він на кручі цій колись, Як істина – велична і нетлінна. Могуть і
РІДНЕ МІСТО Найкраще місто на землі, Таке прекрасне, миле, рідне, Каштанами весною квітне, Пташками будить на зорі. Тече тут річечка Сула, Та ще й Роменочка
Заслуженому працівникові культури України Валентині Олексіївні ЄФРЕМОВІЙ – мистецвознавцю, журналістові, землячці, колезі, Послу Всесвітньої Федерації миру, талановитому топ-менеджерові Сумського земляцтва у Києві: 1. Ми познайомились
Слався, Ромен, моє місто кохане! Плюскіт річок у вечірній імлі. Пишні сади і квітучі каштани, Шпилі церков на козацькій землі. Хвилі пісень і знамена прадавні.
Ромен…Ромен…У цьому слові Бринить історія сама: Шевченку рідне і Франкові Було це місто недарма. А нині радість Батьківщини – Над містом ще одна зоря: Ромни
Летять віки, пройшли по них народи, Зоставсь лиш спомин – сива ковила; В степу курганом, символом свободи, Утвердилась Роменщина моя. Живе там пам’ять волелюбних скитів,
Ромене мій – моя маленька рідна Україно! Каштаноооко так дзвениш поміж черлених горобин. Тут скіф мечі гострив на сонці у тяжку годину, Тут славу колихають
ДО 1100- РІЧЧЯ РОМЕН Над Роменом моїм, Оповитим земною красою, Сходить сонце щоранку І життя протіка день у день… Я лишаюсь твоїм Історичним минулим, Сулою,
Білі каштани, роменські бульвари, Кружляють в алеях закохані пари, В парку лунають оркестрів баси, Юності сміх, дзвінкі голоси. Приспів: Рідний Ромен, рідне місто моє, Серцем