Полемізуючи з однодумцями про сучасну українську поезію, із тих пір, як зазнайомилася з Андрієм Івановичем Кубахом, незмінно повторюю, що він є одним із найталановитіших авторів
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Полемізуючи з однодумцями про сучасну українську поезію, із тих пір, як зазнайомилася з Андрієм Івановичем Кубахом, незмінно повторюю, що він є одним із найталановитіших авторів
Вартісним кроком уперед із добрими намірами розширювати коло обдарованої молоді став щорічний районний літературний конкурс «Собори душ» імені Йосипа Дудки. Ініціювала його проведення в 2016
Ромен, Ромен, вкраїнське диво-місто, Сьогодні ти – в душевному теплі. Убравсь в осіннє золото й намисто, Й таких, як ти, нема більш на землі! О
Іду дорогою я зранку, В долоні промені ловлю. Вдихаю пахощі світанку, І прохолоду вдячно п’ю. А потім стану при дорозі – Послухати початок дня… І
Скільки краси в природі, скільки форми!.. А чого варті колір, аромат! Милують око соковиті барви, Чарують і хвилюють не на жарт. Бузок, конвалія, тюльпан або
Є у кожного пристань своя І своя незабутня стежина На планеті великій Земля – Там, де батьківська рідна хатина. В мій чарівний і древній Ромен,
Вовк Любов Федорівна народилася у селі Голінка Роменського району. Навчалася у Лебединському педагогічному училищі, потім закінчила історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Майже сорок
Т.Г. ШЕВЧЕНКОВІ Живе під сонцем України Безсмертна слава Кобзаря. Його слова повсюди линуть, Над ним горить ясна зоря. Його жахались можновладці, Його боялися царі. Тарас
«Живи, поезіє, живи!» – це третя колективна збірка літературного об’єднання «Обрії», яка приурочена до 5-річного ювілею від дня створення цього творчого колективу (керівник – Людмила
М’ята, дзвоники, любисток і в ромашках кручі. Пахне і буя барвисто наш Ромен квітучий. Мальви, маки, чорнобривці… Гарно в Україні, на моїй святій землиці здавна
У ранковую годину ляжуть зорі спать, небо чорную хустину схоче раптом знять. Покладе її у сховок, знявши з вишини, в скриню, де холодний морок зберігає
ДО ТАРАСА Ой, Тарасе! Ой, Тарасе! Устань, подивися, Чи про таку Україну Ти Богу молився? Про заплакану, нещасну Нашу Україну, Що за мить перетворилась На