А січень провокує на весну. Десь глибоко в душі зануртувало… І горобці ватагою і браво освячують цю ожеледь масну. На звуки жорен схоже: мій каблук
![А січень провокує на весну](https://romen-sula.org/wp-content/uploads/2021/01/a-sichenj-provokuye-na-vesnu-750x400.jpg)
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
А січень провокує на весну. Десь глибоко в душі зануртувало… І горобці ватагою і браво освячують цю ожеледь масну. На звуки жорен схоже: мій каблук
Тремкої осені печаль не відтворити і словами. Є вдих та видих – пів октави до лінії твого плеча. Є площина чола, долонь. Є музика провулків
Пророки, зрадники, злочинці, Таланти, збоченці, уми… Великі й ниці українці – Усе це ми.Усе це ми. Ми – різні і в нутрі, і зовні, Між
Ты увидишь меня, Улыбнёшься игриво. И ценя каждый день Проживаешь красиво. На улыбку смотрю И от счастья безумный Для тебя я пою, В голове ветер
Сегодня с самого утра рыдает высь. Макарович, зачем тебе молчанье? Без слова твоего скудна и жизнь, И смерть без слова – разочарованье. По облакам уходишь
Луч одинокой свечи Мрак разорвал в ночи, Бликами на потолке, Дрожью в твоей руке. Ночью написанный стих Тайну хранит двоих… Кружится вновь голова – Нам