До 175-ліття із Дня народин Івана Павловича ПУЛЮЯ (1845-1918 рр.ж.)! «Нема більшого гонору для інтелігентної людини як берегти свою і національну честь та без нагороди
Позначка: Пам’ять
Парафійнику Миколі Андрійовичу
Цього вірша присвячую своєму покійному батькові – Парафійнику Миколі Андрійовичу, з дня смерті якого, 29.01.2020 минає 10 років. На жаль, тебе давно уже не стало,
Все пройде…
Все пройде, любов перетвориться в попіл, Його понесе невгамовність подій. Чудес не буває, мізерний розподіл: Округлений нуль на таблоїді з мрій. І власне розп’яття приречених
Я не можу без тебе заснути
Я не можу без тебе заснути. Чую кроки твої під вікном. Скрипнуть двері від туги та смутку. Коли холод торкнеться чолом. Крила неба у зорянім
Женская бессонница
А бессонница женская мужской нежностью лечится, поцелуями сладкими и любви бесконечностью; тихим голосом, шёпотом и касаньями нежными, теплотою души его, добротой безупречною… На ночь сказкой
Мы похожи с тобой
Я, наверно, всю жизнь к тебе, милый мой, шла, На терновом пути ноги в кровь разбивала… Для тебя одного я любовь берегла, Мне тепла твоего