Краса України

Пам’яті матусі

Пам’яті матусі

Як на Різдво проб’ється сонце
Через хмаринки до землі,
То про твою усмішку спомин
Пече серденько, як вуглі…
Моя матусенько святкова!
Я знаю, що душа в раю,
Що в згадках пісня колискова
Все пестить голову мою…
Зайду до церкви, помолюся,
Поставлю свічку як завжди.
Уклін тобі, моя матусе,
Що захищаєш від біди!

Нахитав

Перший раз Абрам свого синочка
До дівчат на гульки виряджав.
Краще б, думав, була б в нього дочка,
Коли гроші на розваги дав.
Ніч не спав, до ранку ждав малого,
А діждавшись, слізно запитав,
Скільки той потратив на небогу.
-П’ять рублів, – малий йому сказав.
-П’ять рублів? Ну, а чого ж так мало? –
Посвітліло батькове чоло.
-Не моя вина, що все так стало-
Просто, в неї більше не було.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *