НЕПОХИТНИЙ ЛИЦАР ПРАВДОБОРСТВА Міняється все, і епохи минають, Та важко на думку лягають віки. Спочатку поетів цькують і вбивають, Щоб потім молитись і класти вінки
Позначка: Пам’ять
ТАКІ НЕ ВМИРАЮТЬ…
(до ювілею майстра) Синонім вічності —це твоя амплітуда повернення. Олена Марченко На фото: У хаті Йосипа Дудки: Микола Самохін, Надія Карпенко, Роман Власенко. Він зумів
Чорні Ангели
Роменські вóрони … З дитинства пам’ятаю, Як грає зграя над путями, що ведуть Кудись в майбутнє, за околицю, за грані. Та стук коліс. Та на
КНИГОЛЮБ
Полюбляв книжки ще змалку Книголюб Петро. Взимку їх возив на санках, Важкенько було. На горбі не раз цурпелив Повні рюкзаки. Присобачував на «велик» Журнали й
РОМЕН, РОМЕН
Одинадцять віків: не багато й не мало, Це звідтоді навкруг тут життя вирувало; Потім пам’ять веде до часів Калниша І від спогадів тих пломеніє душа,
ВИШИВАНКИ МАТУСІ ЛЮБЛЮ…
Догоріла й погасла давно Свічка мами, що під образами… Та картин й рушників полотно Пломеніє яскраво стібками. Мами доля – в її рушниках, В вишиванках
Карпенко Надія Йосипівна
Народилася 8 травня 1948 року в урочищі Широкий Яр побіля села Вощилиха на Роменщині. Національно свідома українка, вихована на кращих літературних традиціях. Закінчила із золотою
Музейна перлина
Ікона Роменської Божої Матері створена нашим земляком Г.А.Стеценком. У сповідних книгах роменських церков по фонду Духовної консисторії за 1767 р. є запис: «…в Ромнах Григорій
Пічентов Данило Микитович
(1731 – 1776) Народився в с. Калинівка Сумської області – український живописець. Навчався в Києві, в академії, пізніше – в майстерні при Софії Київській у
Зіно́в’єв Митрофа́н Іва́нович
(1850 – 1919) Народився в сім’ї губернського секретаря 15 січня 1850 року у м. Вороніж – український художник, педагог. Батько його рано помер, і матері
Брускетті-Митрохіна Аліса Яківна
(1872 – 1942) Скульптор-керамік, живописець. Народилась у сім’ї залізничника 1872 року у м. Ромни. Похована у 1942 р., м. Ленінград. Дружина художника-графіка Д. Митрохіна. Закінчила