. Я приду в твою память пушистой снежинкой Или, может быть, тёплым весенним дождём, Или в небе повисну Луны половинкой, Зазвеню колокольчиком пасмурным днём. .
Позначка: Пам’ять
Вічність
Ще – безвістя. Ще німо шляхам і морям. Ще із Йосипом в парі ідеш при надії – скоро вродиться хлопчик, твій син, Маріам! …Син твій
Вечірнє танго
Вечірнє танго танцювали, Там долі радісно сплились. Неначе птиці вигравали І гучно посмішки лились. Це було влітку, ми на святі. Завзяті, щирі, молоді. Думки були
Тебе кохаю
Тебе я бачу і радію. Кохаю, щиро так сміюсь. В душі плекаю лиш надію, Але зізнатися боюсь. Боюся, що мене не приймеш, Та бачу радість
Христос Рождається! Славімо його!
В святий благословенний вечір Свершилось диво, поміж див… Дорослим людям і малечі: Дай Боже щастя в кожен дім! Яскрава зірка з неба впала, Велику радість
Поруч кохана
Зимовий вечір, Поруч кохана. Руку на плечі, Одна жадана. Моє кохання Назавжди з нею. В душі бажання Щоб стать сім’єю. У домі свято, Кохання лине.
Нам не потрібно більше думати
Коли кохають нас – тікаємо. Коли кохаєм ми – страждаємо. Серця людей все розбиваємо, Але ніколи не згадаємо. Нам не потрібно більше думати, Всі почуття
Ромен-цвіт
Ромен-цвіт (пісня) І куди б я не їхала з міста, І куди б доля не занесла, Ромен рідний в веснянім намисті Завжди радо мене зустріча.
Пам’яті Андрія Кузьменка
(Кузьми Скрябіна) Не бува почуттів забагато. Все, що в серці є, треба віддати. Щоб тебе розуміли усюди, Щоб тобі посміхалися люди. Тет-а-тет із вечірньой зорею,
А жизнь – театр
А жизнь – театр, а мы его актёры. И каждый хочет быть на высоте. Кто стал известным, кто исчез в массовке. А кто завис, с
Опять этот бред
Опять этот бред – в зеркалах наважденье, Опять я без слов понимаю рассвет. Небесный простор не раскроишь за деньги И чувства не вложишь в короткий
Я тебя избегаю
Песня. Я сегодня, случайно, тебя вновь повстречала. Ты глазами – коснулся, я в ответ промолчала. Ты тихонько мне что-то прошептал, вслед, не знаю. Я тебя,