Моя Вкраїно, з рушників хрещатим цвітом, у тім вінку, з любистку, маку й васильків, ти пахнеш чебрецем, і м’ятою, і житом і плачеш дзвонами крізь
Позначка: не згинатися
Лісненко Тетяна Станіславівна
Лісненко Тетяна Станіславівна народилася в с. Лучка Липоводолинського району на Сумщині в 1959 році. Після закінчення Сумського педуніверситету працювала вчителем української мови та літератури, народознавства
СЛОВО
Миколі Тарновському на повернення з Америки в Україну. Ввібрало в себе сонячні краплини І пахощі коханої землі, Немов зоря засяє у імлі, І, повне сили,
Про голод я не чула…
Розкидані їхні кісточкибули скрізь – і по бур’янах, і по дорогах,і в полі. Ямборська Олександра. Про голод я не чула… Про голод я ніколи не
Етюд
Під горою Золотухою. Ти між полями, Наче дядина. В колгоспі ти була Свекрухою. Жива загадка Нерозгадана : Чому ти звешся золотухою? Везли в музеї Мінерали
Доводилось мені
Доводилось мені. Доводилось мені Роботу мінять. Тепер на пенсії З гордістю згадую, Що так і не навчився Хвостом вилять Перед начальником, Чи перед владою. І