Край села стара хатина, Вщент заповнена людьми, Гірко свічка восковими Обливається слізьми. Вся кімната оповита Чорним кольором хустин. Біль і горе, наче свита, Коло тихих
Позначка: народ України
МОЄМУ ПЕГАСУ
МОЄМУ ПЕГАСУ У сплетіннях образи і болю, печалі і зла, Коли доля здається нещадною несправедливо, Піднімися з колін і помри. Але тільки красиво. Бий копитом
ПЕРЕМИР’Я
ГОДІ ВЖЕ ВІЙНІ Вкраїнонько! Мій краю рідний, милий, На цілий світ один такий єдиний. Є в нас моря, високі гори й ріки. Вони у серці
ПІЗНЯ ОСІНЬ 2013
Жили ми добре, може, і не зовсім, Чи в злагоді, а інколи – і ні? На це відповіла нам пізня осінь, Як потонув Майдан наш
Моя Україна
ВЕЧІР Вечір. Тихо. Сонечко сідає. Ластівка низесенько літає. Зіронька вечірняя зійшла, Пригорнула до свого крила. До берізки ніжно доторкнуся. Радісно до мальви повернуся. Місяць пропливає
Слава Україні!
УКРАЇНА Україно моя, рідний краю! Я інакшого, справді, не маю. Україно, співуча і мила, Де взялася у тебе та сила, Щоб роками цвісти і співати?
Дзвони Чорнобилю
Дорога, дорожка, дорога моя… Отцу Михаилу посвящается. Дорога, дорожка, Дорога моя! Далекие страны, Родные края! Верстою встречали, Манили меня, И горькой, и сладкой Печалью звеня.
Самовластитель
Самовластитель Защитник Крыма? Нет! Он предал! Посмел разъединить народ. Не мог понять он и не ведал, Кто настоящий патриот. Не избран властью и народом, Он
Свята Україна
Я за всіх простих людей прошу, молю… Я за всіх простих людей прошу, молю: Хай світле небо буде в нашому краю, Хай ясне сонце осяває
БІЛЬ СЕРЦЯ
Болить душа, серденько ниє, Коли дивлюся на цей світ: Горить Донбас і молодь гине. Зникає України цвіт. І хто поверне мамі сина, А дітям батька
УКРАЇНА НЕ ЗГИНЕ
ГОЛОС ІЗ «НЕБЕСНОЇ СОТНІ» З «Небесної сотні» вмить голос долинув, Неначе молитва з небес: «Загинув я, мамо, за рідну Вкраїну, Її захищав, як тебе. Пробач
Із щоденника мами-2
У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна. Працювала вона медичною сестрою в Засульському