Стомлені та незламні, нескорені та з посмішками на вустах. Такі вони – наші патріоти-захисники. Ані війна, ані холод, ані умови існування на далекому, і в
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Стомлені та незламні, нескорені та з посмішками на вустах. Такі вони – наші патріоти-захисники. Ані війна, ані холод, ані умови існування на далекому, і в
Я з п’ятирічним сином розмовляла про Україну: в нас вона ж одна. Та враз мене дитиночка спитала: – Скажи, матусю, що таке війна? Неначебто холодною
Бліц – опитування до теми: «Ваше ставлення до неоголошеної російсько-української війни» Тема подій на Донбасі на сьогоднішній день дуже хвилююча. Ми є свідками того, що
9 Травня… Уже в сімдесятий раз ми відзначаємо цей незвичайний день. Незвичайний, бо поєднує в собі не лише почуття гордості й торжества від перемоги над
Країно моя калинова Країно моя калинова, Люблю твої доли й поля. Ти ніби зоря вечорова, Що світить для мене щодня. Люблю я у росах світанки,
Желания О, сколько горя мы узнали! Что пожелать на Новый год? Хотим мы то, чего желали: Пусть светлых дней придёт черёд! Чтоб не тревожилась отныне
Лик россизма Двуличный образ , лик россизма, Не излучает в мир восторг. Иллюзия неонацизма Даёт неправедный простор. Трактует свой порядок мира Как президент, так и
Где без стихии разрушенье… Какой успех и что за диво: Растёт у власти капитал! Высокий взлёт и перспективу Властитель наш не упускал. И бизнесмен он,
Край села стара хатина, Вщент заповнена людьми, Гірко свічка восковими Обливається слізьми. Вся кімната оповита Чорним кольором хустин. Біль і горе, наче свита, Коло тихих
МОЄМУ ПЕГАСУ У сплетіннях образи і болю, печалі і зла, Коли доля здається нещадною несправедливо, Піднімися з колін і помри. Але тільки красиво. Бий копитом
ГОДІ ВЖЕ ВІЙНІ Вкраїнонько! Мій краю рідний, милий, На цілий світ один такий єдиний. Є в нас моря, високі гори й ріки. Вони у серці
Жили ми добре, може, і не зовсім, Чи в злагоді, а інколи – і ні? На це відповіла нам пізня осінь, Як потонув Майдан наш