Слова, слова – збираю поодинці, Й несу додому, наче оберіг… Неначе дітям бажані гостинці, Несу завжди на батьківський поріг. Слова, слова, ви – розпач і
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Слова, слова – збираю поодинці, Й несу додому, наче оберіг… Неначе дітям бажані гостинці, Несу завжди на батьківський поріг. Слова, слова, ви – розпач і
Давайте об’єднаємося, браття Ну доки ж нам блукати в диких хащах? Вже так втомились! Господи, прости. Вкраїно мила, ти ж бо не пропаща, Але ж
Пробач, моя ненько, пробач, Україно, Пробач, що ти знову в тяжкій боротьбі. Пробач, що і досі стоїш на колінах, І важко, і страшно, й печально
Приснився матері вночі старий вишневий сад, І цвів він, як щороку, як повінь біла-біла… І син між віт рідненький… Тримає автомат. Крізь сон почула: «Мамо…»
Сьогодні мені прикро, і я від болю плачу, Хоч маю силу й волю, і жінка сильна я. О, як же дуже мало я у цьому
Мрія Тараса Шевченка – це гармонія людини з природою, “Поставлю хату і кімнату”. Ключові слова його ідеалу – “сім’я” і “братолюбіє”. Раціоналісти вважають, що море,
Пожовкле листя стелиться до ніг, і осінь в душу стукає грозою, Вернись, солдате, знову на поріг, стекла вже свічка згірклою сльозою… Громи із неба струшують
Чи були ви в Ромні, коли зорі У Сулу, мов намисто, летять. Коли ранки рожево-прозорі Відкривати очей не хотять?.. Чи були у Ромні, коли сонно
ЇЇ рядок ніжний і співучий, її поезії прості і незвичайні, її слово тонке і влучне, її думка мудра і глибока… Людмила Ромен (Шевченко) – справжня
У мальовничому куточку Роменщини, на березі тихоплинної річки Сули розташувався комунальний заклад Сумської обласної ради Роменська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених
Як поле засівається зерном, Так наша нива – розумом, красою і добром. А ми покликані ці зерна проростити – В дитячих душах щиро відродити… Народна
Запрошую ласкаво я до школи І з висновками ти не поспішай. Черстве тут слово не звучить ніколи, Тут поєднались щирість і душа. Тут Деревська з”єднала