Великі сніжинки кружляють в повітрі, Лягають на стежку вони наугад… Я дуже люблю цю погоду, без вітру, Милуюсь красою зими в снігопад. А душу тривожить
Позначка: Кохання
Останься…
Останься в памяти моей Мужчиной до конца, Хоть ты и не назвал своей И не надел кольца… . Останься в памяти тех дней, Когда любовь
Шемчук Любов Григорівна
Про себе За віршами стоїть душа, Ота, що з ночі не зігріта, Що викупалась у сльозах І восени чекає літа. ШЕМЧУК Любов Григорівна народилася на
Мой юбилей
Соберу всех друзей я на свой юбилей, Хоть играет судьба со мной в прятки… Годы мчатся вперед всё быстрей и быстрей, Ну, а я вам
Прости мне мою любовь
Если сможешь, прости мне любовь, Опоздавшую лет на пятнадцать… Взволновалась остывшая кровь – И куда мне теперь с ней деваться?.. . Покорил только взглядом одним,
Божий Постулат
Батьки навчали нас ще з давнини: Постукай. І тобі відчинять двері. Можливо що прийшов і не туди, Але завжди запросять до вечері. І я, керуючись
Знову ввійшла в мої мрії любов
Знову ввійшла в мої мрії любов, Знову плекаю надії. Шлях я далекий до тебе пройшов, Ти моя пісня і мрії. А моє серце у грудях
Загадкова зима
Мороз-чаклун гаптує вже малюнки На вранішньому сонному вікні… Зима якісь готує подарунки На вибіленім долі полотні. . Мабуть, не випадково стрілись знову І в сни
Завяжи узелочек…
Завяжи узелочек на память, Может, вспомнишь о нашей любви, Прежних чувств твоих вспыхнет вдруг пламя… Только в осень свою не зови. . Не приду я
Нам нельзя в одиночку на звезды смотреть
Нам нельзя в одиночку на звезды смотреть, Осторожно касаясь в пространстве наощупь Холодеющих взглядов, сомненья терпеть, Постоянно теряясь в догадках, как проще Открывать, наугад, в
Почуття
Простелю я віршами стежину до тебе, Теплий сонячний промінь пошлю до чола… Прихилю щиру ласку блакитного неба І за тебе молитимусь – де б не
Я приду в твою память…
. Я приду в твою память пушистой снежинкой Или, может быть, тёплым весенним дождём, Или в небе повисну Луны половинкой, Зазвеню колокольчиком пасмурным днём. .