Можно я вырвусь наружу? Эта тоска меня душит. Стены и своды разрушу. Мне здесь так тесно, так скучно. Можно я крыльям – свободу? Можно я
Позначка: Добре побажання
Зустріч через століття
Даніїл Слєпинін Щороку в Україні проходить всесвітньоекономічна виставка. На ній зустрічаються представники з високорозвинених країн світу. Університет Вадима Гетьмана, який знаходиться в чудовому місті Ромни,
Неожиданная встреча
Валерія Зозуля Сколько волка не корми – всё в лес смотрит. С таким немного тоскливым настроением Настя смотрела в окно видевшего жизнь автобуса. Вот тебе
Я не страждаю тонкощами фраз
Я не страждаю тонкощами фраз. Не вмію підлабузо підлизати. На сильних світу я плював не раз. Частенько чув за спиною прокляття… Як дуб, від шрамів
Брама часу
Замкни браму часу, бо душу затягує вкотре У вир божевілля, у світ задзеркалля плаский. Там пекло і сум, розірвана болем аорта, Зґвалтована мрія, спаплюжені дива
Ничто не оставляйте на “потом”
Не оставляйте на «потом» дела, Что можно без проблем решить сегодня… Метель в душе чтоб след не замела, Когда крылом коснётся «непогода». . Не оставляйте
Кричи на весь голос!
Потворність зневір’я породжує смуту, Занепад традицій знекровлює рід. Ніхто не знаходить оспівану руту, Вона зовсім поруч, видніється брід. Та річка бурхлива людського страждання, Де замість
Їжак і господар
Бувальщина На багаторічному паркані садиби підгнило три стовпчики і господар вирішив їх замінити. Будучи вже немолодим, вирішив копати ямку по одній спозаранку, коли сил ще
На ювілей Вячеславу Турченку
Славку, друже, вітаю! Ти славний моряче, Вірних друзів тобі і козацької вдачі! Ти дожив до такої поважної дати – Ювілей би з ріднею, в гурті
Вічний рух дерев
Цей вічний рух дерев, коли вони в оголенні своїх плечей та стегон дають дорогу вечорам сумним, вітрам розгульним, дощовим шерегам, загострить власне світосприйняття: від простору
Крила
Я думав, ти крила вдягати мені допоможеш, Ми б небом ставали, вбираючи простір навкруг. Я був би твоїм розкуйовдженим Сонцем, а може, І Всесвітом цілим,
Своє ім’я я не любила з роду
Своє ім’я я не любила з роду, Та друзі запевняють мене знов – Ім’я моє – це гілка родоводу, Тому знайомтесь, звуть мене – Любов.