Сигнал «тривога» витру в телефоні, Бо він мене лякає день і ніч… В війни страшному горе-марафоні Життя і смерть – це крила протиріч. І знов
Позначка: Добре побажання
Осінь яблучка вмиває
Осінь яблучка вмиває, Промінь пестить пустунів, Гілка, мов малят, гойдає, Баба ж хоче вергунів!.. Яблук піде назбирає, Тісто ставить, підійде… Дід у хаті виглядає, Мо
Літо яблучка вмиває
Акровірш Літо яблучка вмиває теплим дощиком рясним, І так любо, наче в рáю, ніжитись в садочку їм, Тóнуть в зéлені розкішній, мов у лагідному сні,
Прокидайся…
Прокидайся… Війна. Почалося. Наче сонце, а все як туманом. Ми кричали у світ стоголоссям. І вже рік в нас триває той ранок: Метушливо стривожені люди.
Мені приснився ранок без війни
Мені приснився ранок без війни: Проміння тепле в шибку заглядає, І пахнуть медом навіть полини, На вітрі крона яблуні гойдає… Співає пташка пісню, не втиха,
Скажи, Всевишній, слово
Що це? Гуркоче грім у хмарі грозовій? Ні! Це летять снаряди по моїй землі! Це рідну Україну вже на шмаття рвуть. Там хлопці молодії кров
Не в шумной беседе друзья познаются…
Не в шумной беседе друзья познаются… (из фронтовой тетради моего отца) Не надо, чтоб я изменила о вас своё мнение. И другом своим перестала считать.
Коли закінчиться війна
Коли закінчиться війна, Заправиш бак свого авто. І ми поїдемо у Крим, Щоб на спідометрі за сто. Щоб за вікном широкий степ І сонце в
Долати когнітивний дисонанс
У ці важкі дні війні – боротьби України з агресором і терористом РФ – на л ю д е й обвалюються великі потоки різної інформації.
Дума
Я з радістю дивлюсь на покоління! Майбутнє людства – в молодих руках? І чим раніше станеться прозріння, – тим довше житиметься у віках. Дивлюсь на
Без десяти – зима…
Так швидко плине час… Кудись спішать хвилини, Мені не наздогнать отой шалений біг… Без десяти – зима… Відчутно щогодини: От-от – і вже сипне на
Не бійся осені
Не бійся осені. У вічі подивися цій мудрій жінці — то, можливо, ти. Під віями обох — птахи пливуть у висі, до мису всіх надій,