Рыболов-хвастун

НЕВДАЛА РИБАЛКА

НЕВДАЛА РИБАЛКА
Понад річкою Сулою кучеряві верби стали,
Мов закохані собою,захитались , застогнали.
Вітер гілля нагинає , віти у воді полоще,
Чорні хмари наганяє , вже й закрапав дощик.
Так не сміло на початку , потім мов сказився,
Як ушкварить , аж качата в осоку забились.
А дощ ллє , землю вмиває та полоще очерет,
Бульбашки з води зриває , з голови зірвав берет.
У човні пливу додому, яка вже тут риба,
Не потрафило старому – мабуть в чомусь схибив.

***
НА НЕБІ ЗОРЕПАД

На небі зорепад
У серці буйні хвилі ,
Дивлюсь в життя назад
У роки свої милі .
У юності роки ,
Замріяні коханням .
Життя перші кроки ,
Обійми і зітхання .
З тобою зорепад
Серпневий зустрічали,
Півсотні літ назад
Щастя свого чекали .
Минули ті роки ,
Замріяні коханням
На серці лиш думки –
Сумні думки ,зітхання …

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *