Вечором пішли до річки
Ловить рибу два п’янички,
Запливла у невід рибка
( Ні маленька, ні велика),
Головне, що не проста –
Вся аж сяє: золота .
Стали кидати в торбинку
Чудодійну ту рибинку,
А вона благає їх:
,,Нащо брать на душу гріх?!
Відпустіть мене на волю –
Три бажання ваші вволю…”
,,Ну, гаразд! Хай буде так! –
Відказав один дивак, –
Постарайся, рибка мила,
Коли є у тебе сила,
Щоб була у річці цій
Не вода – спиртний напій.
Непогано, щоб в криницях
Теж була свята водиця –
Чи горілка, чи вино –
Будем пити все одно!”
,,Який третій відкуп взять?” –
Сперечались хвилин п’ять,
А тоді обидва разом
Прорекли хрипливим басом:
,,Дай ще нам по двісті грам!
Та й живи, як хочеш, там”.
