Старіє тіло, милий, не душа.
Сивіють очі, мила, та не серце.
Зів’яне, милий, наче цвіт, краса.
Я знаю, люба, знаю, ти не перша.
А я тебе любитиму таким.
А я тебе кохатиму такою.
Не розлюблю тебе, повір. Не розлюблю.
Ой не вкривай, зараннє так, журбою!
Голівки скрасить щедро сивина.
То станеш ти голубкою для мене.
А як торкнеться душ крилом зима?
Я ангелом твоїм злечу із неба.
Чи зможу старість, милий, пережить?
Вона не варта того, що є в тебе.
А як з любов’ю бути, підкажи?
Про це, лебідко, думати не треба.