За Україну помолюсь
Простяглись дороги від мого порогу.
Мандрував я ними в різний бік.
І краї далекі, що мене манили,
Стали рідними мені навік.
І спізнав я славу, і роботу милу,
І кохання сильного терпке жало.
Та де б не бував я, куди б не носило,
Батьківської хати відчував тепло.
На Україну повернусь,
За Україну помолюсь.
За буйний ліс, високі гори,
За золотих полів простори,
За тихі плеса синіх рік.
Щаслива щоб була повік.
На синє небо подивлюсь,
За Україну помолюсь.
За чарівні міста і села,
За люд трудящий і веселий.
І колосяться хай жита.
Земля хай славиться свята!
Всі ми родом з села
Всі ми родом з села, тільки пам’ять мала,
Стали чомусь усі забувати,
Де ті мальви цвіли,
Куди стежки вели,
Де стояла бабусина хата.
Приспів:
А хата білая, білая
Була в садочку.
Сиділи часто ми
Там в холодочку.
Там пахло грушами
Жовто-медовими,
Там їли яблука
Такі чудові ми!
Босі ноги твої часто мила роса,
Але ти її там не боявся.
По калюжах бродив
І грязюку місив…
Чом тепер від села відцурався?
Приспів.
А твої земляки ще живуть на землі,
Вони орють, і сіють, і косять.
Ти згадав би про них
В кулуарах своїх,
Ти ж бо там, де вердикти виносять.
Приспів.
*** *** ***
Заклик
Обманутий народ, вставай з колін!
Хай світ весь потрясе відваги колос!
Порвем кайдани і під їхній дзвін
Промовимо слова на повний голос:
Не треба, не треба нас жаліти.
Ми силу ще покажемо свою.
Дізнаються про нас у всьому світі
Й про те, як землю любимо свою.
За мир, за правду і за дух свободи
За щасливі мрії і спокійні сни,
За велику долю для свого народу
Встаньте, українські дочки і сини.
Не треба, не треба нас жаліти!
Ми силу ще покажемо свою.
Дізнаються про нас у всьому світі
Й про те, як землю любимо свою.
Боже, дякую тобі.
Коли печалі ляжуть на чоло,
Коли немає від людей підмоги,
Ми просим, щоб в житті нам повезло
І серце повертаємо до Бога.
Приспів:
Боже мій! Як ніхто на Землі
Ти мене розумієш.
І несу я до тебе
Свої болі й жалі
Й сокровенні надії.
Коли чогось добився у житті,
Подяку Богу не забудь сказати.
Зустрінеться добро лиш на путі,
Як буде нам Господь допомагати.
Приспів.
Він любить нас і завжди захистить.
Якщо повіриш, завжди допоможе.
І тому думка хай увись летить:
«О Боже! Дякую тобі я, Боже!»
Приспів.
Для чого живу
Як зірку різдвяну у небі побачу,
Її попрошу, перед нею заплачу,
Хай щастя мені із небес подарує,
Мене хай почує, мене хай почує.
Така я мала, як піщинка у морі,
Та мрії мої досягають під зорі.
Та серце так хоче до неба злетіти,
Щоб лише співати, щоб лише радіти.
З надією очі угору здіймаю,
Усе, в що повірила, в руки приймаю.
Несеться до мене й багатство, і слава,
І сонце щоранку сміється ласкаво.
А зорі у небі такі загадкові.
І рветься душа у краї невідомі.
І хочеться так все буття зрозуміти!
Для чого живу на оцьому я світі?
*** *** ***
Мій рідний край
Олексію Еткало
Гей над синім морем піднялися гори,
За горами доли простяглись.
Це землі моєї чарівні простори,
Де я народився і кохав колись.
Приспів:
Краю милий мій, моя земля,
Сині ріки, золоті поля,
Все до болю рідне
Хай садами квітне, квітне,
Душу мою завжди звеселя,
Душу мою завжди звеселя.
Ой піду до річки, стану під вербою,
І хлюпочуть хвилі біля ніг.
Щебетом весняним птахи душу гоять,
Як вертаю я з тяжких доріг.
Приспів.
Золотом медовим пахнуть квіти в лузі,
В далечінь хмарини понеслись.
Тут під ясним сонцем мої щирі друзі
Славлять Україну, як було колись.
Приспів.