Читаю Платонова, думаю… Звідки
Сюжет цей? – немає примітки.
Життєва картина? Звірі!
Казали раніше – «плями білі»
У нашій історії, у біографії…
Криваве дослідження на епітафії?
Болісні думи і спостереження
Письменник робив на хворобу «обстеження».
Що це? Нелюдські зусилля духу?
Чи злидарів залучали до руху,
Творили свідомість пролетаріату
Під натиском влади, терору, диктату?
Тяжкий ти, Платонов, якщо обмаль часу,
Не втямиш сюжет цей миттєво, одразу,
У пам’ять втручаєшся, мучиш щомиті…
Голодні читають. Що думають ситі?
***
Нові вожді чи тирани –
Хто обмиє нам рани?
***
Межи вовків не вий,
Допоки ти живий.
Лише вперед веди.
З роси тобі й води!
Здіймайся вище часу,
Дорога до Парнасу –
Суцільний терен – колючки…
Але не гнися. Мужньо йди.
***
Із Саду йдем до Суду,
Зрікаючись Христа,
Міняючи облуду.
Чекаємо на чудо,
А поруч йде Іуда…
***
Не буде майбутнього, люди,
Допоки лжа повсюди.